«Сьогодні у багатьох юридичних компаніях, що спеціалізуються на проведенні внутрішніх розслідувань, цей напрям займає одну з бюджетоутворюючих ніш», — зазначив партнер ЮК legal house Денис Овчаров на початку своєї лекції «Протидія корпоративним шахрайствам. Внутрішні розслідування», яку він прочитав у рамках Спецкурсу Legal High School для адвокатів сфери FMCG & Retail.
Зокрема, за словами лектора, у держпідприємств і міжнародних компаній є процедури проведення внутрішніх розслідувань і дуже часто їх повинні проводити незацікавлені особи для унеможливлення корупційних ризиків.
«В українському бізнесі внутрішні розслідування ініціюються в основному від імені власника компанії. І одна з проблематик, яка зараз є в Україні, це те, що дуже часто ініціатор такого розслідування не розуміє, навіщо проводиться розслідування і що робити з результатами такого розслідування », — підкреслив Денис Овчаров.
За словами лектора, основними причинами розкрадань і шахрайства на підприємствах є:
• відсутність контролю;
• заплутаність внутрішньої структури зв’язків усередині компанії;
• дурість і некомпетентність персоналу;
• юридична безграмотність;
• відсутність бюджету на службу СБ/ревізора;
• відсутність корпоративної культури.
Як зазначив Денис Овчаров, основна проблема розслідування розкрадань у державних компаніях полягає в зацікавленості їх проведення. «У проведенні розслідувань зацікавлена держава. Але питання полягає — в особі кого? Оскільки правоохоронні органи дуже часто не мають реального інтересу розслідувати розкрадання, і це видно по судовій практиці і по публічних кейсах. Тому найефективніші внутрішні розслідування проводяться в приватних структурах, оскільки є зацікавленість власника бізнесу», — зазначив лектор.
За його словами, зовнішніх радників для проведення внутрішніх розслідувань долучають, як правило, коли йдеться про заподіяння істотної шкоди компанії. І питання встановлення заподіяння шкоди від протиправних дій сьогодні є проблематичним, оскільки його дуже складно підтвердити у разі розкрадання нематеріальних активів.
Лектор звернув увагу на те, що одним із небагатьох ефективних інструментів щодо доведення заподіяння шкоди підприємству сьогодні є економічна судова експертиза. Але в цьому питанні також спостерігається проблематика, яка полягає в кваліфікації експерта.
Сьогодні в Україні в приватному секторі економіки розкрадання і шахрайство відбуваються на рівні партнерства в бізнесі, на рівні бухгалтерії та управління фінансами, а також у закупівлі. «У країнах пострадянського простору варіанти шахрайства дуже витончені. Українські кейси досить складні з розслідування розкрадань порівняно з європейськими або американськими», — зазначив пан Овчаров.
Найпопулярнішими схемами шахрайства, за словами Дениса Овчарова, є відкати від контрагентів, які дають можливість управлінцям різних ланок отримати особистий прибуток, укладання угод із зацікавленістю, а також купівля неіснуючих послуг.
Лектор зазначив, що звільнити співробітника за шахрайські дії можна тільки у разі наявності судового рішення. При цьому звільняти «за законом» — неефективно і безрезультатно, оскільки Кодекс законів про працю України не встановлює достатніх причин для звільнення співробітника за такі дії. Оптимальним рішенням, на думку лектора, є контрактні застереження і передбачені контрактом додаткові причини для звільнення співробітника.
Також Денис Овчаров назвав способи мінімізації внутрішнього шахрайства:
• ротація персоналу;
• організація взаємної перевірки;
• внутрішній аудит (форензик аудит);
• незалежна служба перевірки (ревізор);
• аналіз зв’язків посадових осіб з підвищеним ризиком з контрагентами компанії (зони інтересу, особисті зв’язки, соціальні мережі);
• антикорупційні політики;
• використання антикорупційних застережень у контрактах з персоналом;
• поглиблена перевірка персоналу і контрагентів;
• заохочення за інформування (whistleblowing).
Для великого бізнесу це система моніторингу корупційних ризиків та щоденний аналіз даних.
