У рамках блоку «Швидке досудове слідство» LHS Василь Скольський та Ярослав Новіков проаналізували слідчі дії до внесення даних у ЄРДР і забезпечення права на захист під час «незареєстрованих» процедур.
Як зазначив Василь Скольський, єдина слідча дія — огляд місця події. Однак Верховний Суд своїм рішенням №740/5066/15к від 7 червня 2018 року наголосив, що проведення огляду місця події до внесення відомостей до ЄРДР є законним виключно у разі наявності інформації про вчинення кримінального правопорушення, зафіксованого в процесуальній формі. Це може бути заява, повідомлення про злочин, будь-яка інша інформація, на підставі якої слідчий або інша уповноважена особа вносить ці дані в ЄРДР.
Огляд місця події проводиться за участю двох понятих, присутніх при всіх діях слідчого.
Пан Скольський констатував, що кримінальний проступок — це за великим рахунком злочин, але незначний; до них зараховують дії або бездіяльність, за вчинення яких передбачено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більш ніж 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (близько 51 тис. грн), або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.
З Кримінального кодексу України зникає поняття «злочин середньої тяжкості», а всі злочини, які раніше так класифікувалися, вважаються не тяжкими злочинами.
Василь Скольський поділився спостереженнями з власної практики і зазначив, що на цей момент кримінальні провадження розслідуються дуже довго. Адвокату доцільно в цьому випадку реалізувати право звернення до слідчого або до прокурора з клопотаннями. Якщо ж це не допомагає, можна оскаржити дії в суді.
Також спікери розповіли про категорію «дізнавач». Так, дізнавачі мають фактично ті ж права, які має слідчий. Дізнавач може відбирати пояснення, отримувати висновки фахівців, знімати показники технічних засобів, приладів, вилучення засобів вчинення правопорушення тощо.
У свою чергу, Ярослав Новіков зосередився на певних пунктах, на які адвокату слід звернути особливу увагу, прибуваючи на місце затримання особи. Серед них — договір із затриманим на надання правової допомоги. Адвокат повинен перевірити законність затримання свого підопічного і з’ясувати, чи повідомили особі зрозумілою для неї мовою підстави затримання. Крім того, необхідно перевірити, чи повідомлялося особі про право на перевірку обґрунтованості її затримання.
Ярослав Новіков підкреслив, що строк затримання особи зараховується і додається до загального строку тримання особи під вартою. Також адвокат звернув увагу слухачів LHS на те, що будь-які предмети і документи, які вилучаються, мають бути зафіксовані у протоколі.
