«Відсутність розуміння державою криптопитань суттєво знижує позиції України на світовому крипторинку», — Сергій Коваленко, «Епіцентр К»

Тему криптовалют у рамках Школи податкової практики Legal High School продовжив юрисконсульт ТОВ «Епіцентр К», адвокат, к.ю.н. Сергій Коваленко. Він підкреслив, що в Україні немає жодного нормативно-правового акта, що визначає статус криптовалют, організаційно-правові форми юридичних осіб, які здійснюють діяльність у цій сфері. Незважаючи на те, що це питання — в процесі проектування, чинне законодавство містить базові норми (в Конституції України та ПК України) про зобов’язання сплачувати податки. Проте цей фундаментальний принцип поки не має розвитку і підтвердження в нормативних актах, які врегулювали б криптоіндустрію.

Сергій Коваленко підкреслив, що на сьогодні українські органи влади обмежилися тільки висловлюванням позицій. У 2014 році Національний банк України (НБУ) висловив позицію, яка зводилася до двох тезісів: криптовалюта біткоїн — це сурогат; діяльність, пов’язана з криптовалютами, — це фінансова піраміда. Але час минав, криптодіяльність набирала обертів, НБУ змінив свою позицію. У листопаді 2017-го НБУ та інші фінансові регулятори виступили із спільною заявою щодо статусу криптовалют в Україні. Точніше — регулятори сказали, чим криптовалюта не є: «Складна правова природа криптовалют не дозволяє визнати їх ні грошовими коштами, ні валютою і платіжним засобом іншої країни, ні валютною цінністю, ні електронними грошима, ні цінними паперами, ні грошовим сурогатом». Вони пообіцяли продовжити досліджувати питання правового статусу криптовалют, запевнивши, що будуть брати до уваги позицію регуляторів інших країн і останні тенденції розвитку таких технологій. Лектор підкреслив, що ця спільна позиція не є нормативним актом, вона має рекомендаційний характер.

У жовтні минулого року у Верховній Раді України було зареєстровано три законопроекти про обіг, про стимулювання ринку криптовалют і навіть про звільнення від оподаткування прибутку підприємств, отриманого від операцій з криптовалютами. «Ці законопроекти повинні бути переосмислені, оскільки не відображають усіх практичних аспектів», — переконаний пан Коваленко.

Лектор вважає, що ця ситуація є загрозливою для розвитку криптоіндустрії і бізнесу в цілому. Несприятливою ця ситуація є і для інвесторів у криптовалюту, для людей, які хотіли б займатися майнінгом або трейдингом. Україна не отримає наповнення до державного бюджету (адже не зрозуміло, як трансакції з криптовалютами оподатковувати). Узагалі в цьому контексті більше питань, ніж відповідей. Яким способом бізнес повинен здійснювати свою діяльність? Який КВЕД обрати? Яким способом здійснювати бухгалтерський облік? Чим, власне, криптовалюта є: інвестиційний актив, товар..? Як ідентифікувати суб’єкта трансакцій? Відсутність розуміння державою цих питань значно знижує позиції України на світовому крипторинку.

Також лектор зупинився на судовій практиці. Криптовалюта виявляється у фокусі уваги різних судових юрисдикцій. Виявляється, щоправда, нечасто. У рамках однієї з цивільних справ (№753/599/16-ц) Дарницький районний суд м. Києва зазначив, що bitcoin не є предметом матеріального світу, отже, не є річчю. Спори з податковими органами опиняються в адміністративній юрисдикції. І якщо справа стосується таких новітніх інструментів, як криптовалюта, доводити податковому органу необхідно практично всі аспекти податкової операції. Якщо розглядати валюту як товар, однозначно виникає питання про ПДВ. Потім Сергій Коваленко зупинився на адміністративній справі №820/5120/16. Харківський окружний адміністративний суд у своєму рішенні послався на рішення Європейського суду справедливості у справі «Хедквіст проти Швеції» від 22 жовтня 2015 року. Але, на жаль, рішення цього європейського суду не є обов’язковими для України. Тоді харківський суд скасував дві податкові консультації для ТОВ «Єдинаркоін». Одна з консультацій стосувалася оподаткування податком на додану вартість. Це рішення було підтримане судом апеляційної інстанції. ВАСУ відмовив податковому органу в призупиненні виконання рішень попередніх судів, і на сьогодні іншої інформації в Єдиному реєстрі судових рішень про справу немає. Пан Коваленко відзначив: було б добре, якби вищий суд висловив більш здраву позицію, ніж національні регулятори торік, спробував визначити природу криптовалюти.

До питання податкового консультування клієнтів, за словами лектора, потрібно підходити зважено й індивідуально. Але навіть це не дає гарантій, що з обраним підходом погодиться податковий орган: ту чи іншу трансакцію вони можуть тлумачити по-своєму. Сергій Коваленко прогнозує, що найближчим часом держава має вирішити ці питання, адже вона розуміє, що від нової тенденції нікуди не подітися.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів