«Відвід суду — важливий і багатогранний інструмент, тож потрібно вчитися ним користуватися» — партнер ЮК MORIS GROUP Андрій Савчук

«Тема відводу судді серед юристів-практиків вважається нецікавою. На неї мало звертають увагу. Але відвід суду — важливий і багатогранний інструмент, тож потрібно вчитися ним користуватися», — звернув увагу слухачів Legal High School партнер ЮК MORIS GROUP Андрій Савчук, виступаючи з лекцією на тему «Підстави для відводів, які «працюють».
Лектор навів приклад з особистого досвіду, який кардинально змінив підхід компанії до підготовки супроводу справи в суді. «Зараз ми кожну справу починаємо з глибокого аналізу потенційних зв’язків судді та учасників справи. Більше того, ми аналізуємо близьких осіб судді і близьких осіб учасників справи. Так, це вимагає часу, але це дає свій результат», — відзначив Андрій Савчук.
Як показало дослідження, проведене в 2017 році Українським центром економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова, понад 80% респондентів не довіряють суду. Повністю довіряють суду лише 0,5% опитаних, не визначилися — 6,3%. «Такі дані свідчать про те, що судді не завжди незалежні під час здійснення правосуддя», — сказав лектор.
У зв’язку з цим пан Савчук підкреслив, що саме відвід є тим дієвим інструментом, при ефективному використанні якого можна значною мірою підвищити рівень довіри до суду.
Згідно з чинними редакціями процесуальних кодексів України, суддя підлягає відводу (самовідводу), у разі якщо:
— він є родичем учасника справи або особи, яка надає учасникам справи юридичну допомогу в цій справі;
— брав участь у справі як суддя, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат або надавав стороні чи іншим учасникам справи юридичну допомогу в цій або іншій справі;
— прямо або опосередковано має інтерес у справі;
— порушено порядок визначення судді;
— є інші обставини, що викликають сумнів у судді.
Ліктор звернув увагу на те, що цей перелік підстав не вичерпний.
Новелою процесуального законодавства, за словами Андрія Савчука, є те, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішеннями або окремою думкою судді в інших справах, висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. У цьому питанні, на його думку, законодавець, по суті, штучно звузив поняття учасників справи винятково до сторін. Цікавим фактом у зв’язку з цим є те, що згідно зі статистикою найпоширенішою підставою для відводу судді за старими редакціям кодексів є позиція судді в подібних правовідносинах. «Тобто у цій частині законодавець суттєво змінив підхід, оскільки раніше це була найбільш поширена підстава для відводу, а сьогодні це заборонено», — підкреслив лектор.
Розповідаючи про підстави для відводу судді, які «працюють», Андрій Савчук склав їх умовний рейтинг. Так, за його словами, фактичною підставою для відводу судді є наявність в учасника процесу навіть припущення, що суддя в силу будь-яких факторів не може зберегти неупередженість. А підставою для самовідводу судді є факт подання заяви про відвід та сумнівів заявника в об’єктивності судді.
Дієвою підставою для відводу чи самовідводу для судді також є позиція судді, висловлена в іншій справі. І хоча це прямо суперечить чинним кодексам, на практиці судді Верховного Суду часто «користуються» такою підставою.
Ще однією підставою для відводу, випробуваною практикою, є встановлення родинних або дружніх відносин судді чи близьких йому осіб з учасниками справи або з близькими їм особами. У зв’язку з цим Андрій Савчук підкреслив, що конфлікт інтересів у судді не передбачається законодавством як підстава для відводу судді, але встановлення такого факту надає стороні право на заявлення відводу.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів