Включення ТМ до митного реєстру прав інтелектуальної власності — швидкий, проте не завжди ефективний спосіб захисту, наголосив Олександр Молотай, партнер ЮФ Evris

Активізація захисту прав інтелектуальної власності в Україні багато в чому сталася під тиском іноземних держав. На жаль, Україна залишається основним хабом, через який до країн ЄС потрапляє контрафакт. Для припинення випадків ввезення контрафакту свого часу було введено Митний реєстр прав інтелектуальної власності, про особливості роботи якого розповів слухачам LHS Олександр Молотай, керівник IP-практики ЮФ Evris, у рамках лекції «ТМ у зовнішньоекономічній діяльності. Реєстрація в митному реєстрі».

Свою лекцію спікер почав з вражаючих даних: за даними 2014 року (більш пізніх досліджень не проводилося) 21% або 45 млн робочих місць в ЄС були створені бренд-орієнтованими компаніями. Тобто тими, хто, крім виробництва товарів і послуг, приділяє увагу впізнаваності і захисту свого бренда. Окрім того, ці компанії в тому ж 2014 році створили 34% сумарного ВВП Євросоюзу. Отже, в економіці країн Європи бренд займає важливе місце, і права на нього виробники готові захищати.

Що стосується роботи митного реєстру прав ІВ, то хоч його створення і видається дещо дивним для юриста, адже є загальний реєстр прав інтелектуальної власності, але досить часто включення товару до цього реєстру дає змогу захистити права власника та/або легального виробника і дистриб’ютора брендового товару.

У рамках лекції пан Молотай розповів, як працює реєстр. Так, реєстрація в Реєстрі є безкоштовною і займає до 30 днів. Інформацію про право, що захищається, може внести тільки правовласник або його представник за дорученням. На думку спікера, ліцензійний договір не дозволяє реєструвати об’єкт ІВ у реєстрі, хоча на практиці подібне має місце. У будь-якому випадку для подальших дій з блокування і ввезення/вивезення контрафакту, звернення до суду та інших дій повноважень у ліцензіата немає. Так само не зможе звернутися до суду і патентний повірений. У зв’язку з цим спікер рекомендує одразу визначати повноважного представника і видати загальну довіреність.

Для реєстрації необхідна заяву, в якій зазначаються всі дані про об’єкт, правовласників, а також обов’язково додається актуальний витяг з реєстру прав ІВ, виданий не раніше, ніж за три місяці. При цьому митна служба, хоча реєстр прав інтелектуальної власності — відкрите джерело, не має права самостійно перевіряти актуальність інформації за ним. Олександр Молотай рекомендує вказувати офіційних імпортерів/експортерів, канали очікуваних офіційних поставок, а також всю наявну інформацію про контрафакт і його постачальників.

У разі появи на кордоні такого товару, митний орган повідомляє правовласника, той перевіряє інформацію і може прийняти рішення про пропуск товару або його тимчасове заблокування. При цьому правовласник має не більше 20 днів, щоб отримати ухвалу суду про правомірність блокування. Подальша доля товару — це, як правило, знищення, проте для цього необхідне або рішення суду, або згода власника товару, що ввозиться.

У той же час митний реєстр як спосіб захисту також вразливий. Ключові проблеми створюють ввезення в обхід митного оформлення та патентний тролінг. Хоча і з ним, за словами спікера, можна боротися.

На завершення лекції Олександр Молотай відповів на запитання учасників, розповівши, як все ж можна боротися з патентними тролями і чому для цього не завжди треба йти до суду.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів