Із основами податкового контролю й обліку платників податків та його особливостями слухачів Legal High School ознайомив Володимир Ратушняк, партнер ЮК «Альянс Ратушняк і Партнери».
«Ведення обліку платників податків є одним із способів податкового контролю. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахувань, свєчасністю та повнотою уплати податків, нарахуванням фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства», – наголосив пан Ратушняк, процитувавши нормативний акт ДФС України.
Взяття на облік відбувається незалежно від наявності обов’язку з уплати будь-якого податку чи збору.
Платники податків підлягають реєстрації чи взяттю на облік за місцеперебуванням юридичних осіб, відособлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (основне місце обліку), а також за місцем перебування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого і нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, що підлягають оподаткванню чи через які відбувається діяльність (неосновне місце обліку).
Облік платників податків здійснюється за податковими номерами, серед яких: код з Єдиного державного реєстру установ і організацій України ЄДРПОУ); реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи); реєстраційний (обліковий) номер платника податків, що присвоюється контролюючими органами.
Також спікер розглянув відмінності взяття на облік платників податків для таких категорій:
– постійне представництво vs непостійне представництво (реєстрація, акредитація, оподаткування, реєстрація як платника податків на прибуток);
– відособлені підрозділи vs невідособлені підрозділи (створення відособленого підрозділу за межами України);
– основне місце обліку vs неосновне місце обліку.
Потім В. Ратушняк розглянув аспекти припинення господарської діяльності, зокрема такі, як підготовка до запланованого припинення, добровільна ліквідація, процедура банкрутства.
«Платник податків повинен повідомляти контролюючі органи за місцем обліку про його ліквідацію/реорганізацію упродовж трьох робочих днів від дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок такого повідомлення законом покладено на орган державної реєстрації).
Дані про рішення щодо припинення юридичних осіб, відомості про які містяться у ЄДР, контролюючі органи отримують від державних реєстраторів», – зазначив спікер.
Учасники юридичної особи призначають комісію з припинення/ліквідатора, а також визначають порядок і строки подання кредиторами заяв про свої вимоги.
Виконання функції комісії (ліквідатора) може бути покладено на директора, до якого переходять повноваження з управління (директор = ліквідатор).
Ліквідатор повинен вжити заходів зі стягнення заборгованості, письмово повідомити боржників про припинення, закрити рахунки (залишивши один).
Для проведення перевірок і визначення наявності або відсутності заборгованості з уплати податків, зборів, ЄСВ, страхових коштів у Пенсійний фонд України, фонди соціального страхування ліквідатор повинен забезпечити своєчасне надання документів, зокрема первинної документації, реєстрів бухгалтерського й податкового обліку.
До моменту утвердження ліквідаційного балансу ліквідатор складає і надає до органів ДФС, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звіт за останній звітний період.
Після закінчення строку для надання вимог кредиторами ліквідатор складає проміжний ліквідаційний баланс, що містить відомості про склад майна юридичної особи, перелік пред’явлених кредиторами вимог і вказує на результати їх розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи (або судом у разі прийняття ним рішення про ліквідацію).
Після розрахунків із кредиторами ліквідатор складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками (судом) та надає до органів ДФС.
Майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, надається учасникам юридичної особи, якщо інше не визначено установчими документами.
«На фінальному етапі органи ДФС здійснюють податкову перевірку у зв’язку з ліквідацією та видають довідку визначеної форми про відсутність заборгованості; документи, що мають зберігатися, передаються до архівних установ; ліквідатор звертається до держреєстратора для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи», – завершив аналіз питань щодо припинення юридичної особи пан Ратушняк.
