Виділення кримінального проступку в окрему категорію не має звужувати загальні принципи кримінального процесу — Євген Ріяко

Про судову практику оскарження рішень, дій та бездіяльності дізнавача і прокурора у справах про кримінальні проступки йшлося у рамках лекції Євгена Ріяки, керуючого партнера ЮК «Ріяко і Партнери». Аналізуючи зміни, внесені до законодавства у зв’язку з введенням інституту кримінального проступку, він наголосив слухачам Legal High School, що були придумані нові види доказів до внесення повідомлення в ЄРДР за статтею 214 КПК України. До них належать: пояснення, висновки фахівця, огляд матеріалів (у тому числі відео). На його думку, не було жодної необхідності виділяти ці докази, оскільки вони і так є в статті 84 КПК України. Таким чином, одна і та ж норма включена в дві статті: 298-1 і 300.

Особливо насторожує його норма статті 298-1, яка передбачає, що в разі переростання кримінального проступку в правопорушення, докази, зібрані в ході дізнання по кримінальному проступку, можуть бути застосовані в розслідуванні кримінальних правопорушень. Таким чином, можуть бути легалізовані як докази пояснення людей, які не несуть відповідальності за свої показання, оскільки вони не були оформлені протоколом допиту свідка. Як докази також можуть бути легалізовані докази, зібрані з порушенням процедури.

На думку Євгена Ріяки, люди, які готували нові норми, ніколи не працювали адвокатами в кримінальному процесі, тому допускають скорочення термінів збору доказів, що може негативно вплинути на їхню якість. Він зазначив, що порушення права на захист, яке проявляється проведенням слідчих дій до внесення в ЄРДР, було б припустимо в разі особливо небезпечних злочинів, але не у разі кримінального проступку.

Говорячи про такий вид доказів, як пояснення, лектор зазначив, що поки немає достатньої практики і не зрозуміло, що саме будуть надсилати дізнавачі разом з обвинувальним актом до суду. У разі якщо це будуть пояснення, виникає певне утруднення, оскільки принцип особистого дослідження доказів не скасовано. Напевне, розробники інституту кримінального проступку виходили з того, що дізнання проходитиме без адвоката, оскільки будь-який адвокат від таких доказів не залишить каменя на камені. По суті, адвокат потрібен тоді, коли є незгода з обвинуваченням, і його робота полягає в перевірці доказів і по максимуму визнання їх неприпустимими. У разі кримінального проступку неприпустимими можна буде визнати всі докази.

Також виникає питання щодо потрапляння матеріалів у справу до внесення його в ЄРДР. Якщо будуть отримані докази в порядку статті 298-1 або 300, але не буде ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, велика їх частина за принципом «плодів отруєного дерева» призведе до виправдувального вироку.

Щодо затримання лектор вказав на відмінність у статтях кодексу, які регулюють цю дію, що дозволяє співробітникам правоохоронних органів затримувати у разі вчинення кримінального проступку. При цьому він зазначив, що для самих правоохоронців залишається незрозумілим: затримують вони людину за проступок чи злочин — критеріїв немає.

Аналізуючи терміни проведення слідчих дій у разі кримінального проступку, обрання запобіжного заходу, Євген Ріяко підкреслив, що виділення кримінального проступку в окрему категорію не має звужувати загальні принципи кримінального процесу.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик