Виклики і можливості цифровізації фінансового сектору обговорили експерти LHS Discussion Hub

Підходи НБУ до регулювання діджиталізації банків та небанківського фінансового сектору, сфера застосування Bank ID, можливості та ризики діджиталізації, кібербезпека та захист персональних даних, а також майбутнє регулювання і точки перетину з класичним банкінгом криптовалют — ці та інші питання обговорили експерти фінансового та юридичного ринку в рамках LHS Discussion Hub на тему «Цифрова трансформація фінансового сектору», модератором якого виступив Микола Ліхачов, партнер Eterna Law.

У ході онлайн-включення Ігор Олехов, партнер МЮФ CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang, наголосив, що наразі відбуваються кардинальні зміни в законодавстві стосовно регулювання цифрового сектору, та висловив сподівання, що вони нададуть новий поштовх до розвитку цифрових технологій в Україні та змінять саму архітектуру звичного нам фінансового сектору. На його думку, пандемія показала, що без віддаленого доступу до фінансових послуг економіка може зупинитися, що і дало додатковий поштовх для розвитку цих технологій. Головними трендами в розвитку фінансових технологій він вважає залучення клієнтів онлайн, використання хмарних рішень, зростання ролі кібербезпеки, правовий комплаєнс. У найближчій перспективі, на думку Ігоря Олехова, нам варто очікувати активного розвитку відкритого банкінгу, використання штучного інтелекту та підтримку банками розвитку фінтех-сектору. Як приклад він навів проєкт у галузі фінтех, реалізований його компанією спільно з українськими банками, а також світовий досвід, який підтверджує правильність розвитку цього напряму.

У свою чергу Гліб Бухарін, юрист CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang, більш детально розповів про технології. Зокрема, він дав визначення такому поняттю, як «хмарні технології», розповів про їх класифікацію та зазначив, що законопроєкт про хмарні послуги вже прийнято парламентом у першому читанні. За його словами, банки переходять на хмарні технології, оскільки це сприяє залученню нових технологій у роботу банківських установ, прискорює технологічні процеси і дозволяє збільшити масштабність та швидкість операцій. Він також розповів про реалізований в Італії проєкт «Skyrocket», який стосувався залучення хмарної інфраструктури Google. Говорячи про кібербезпеку, Гліб Бухарін зазначив, що профільний закон ухвалено Верховною Радою. За його словами, кіберзлочини є третьою за розмірами галуззю організованої злочинності, і, хоча ризик від кіберзлочинності наразі неможливо усунути повністю, його можна суттєво знизити і роль юристів у цьому процесі критично важлива. Також спікер зупинився на проблемі захисту персональних даних, нагадав про їх захист у ЄС та запропонував простий тест, за допомогою якого можна визначити, чи поширюється дія GDPR на вашу компанію.

Руслан Чорний, керуючий партнер «Фінансового клубу», наголосив, що наша країна не пасе задніх у питаннях розповсюдженості передових технологій у банківській сфері, що, в свою чергу, змушує приділяти особливу увагу захисту від кіберзлочинності. За його словами, на території України перебувають досвідчені кіберзлочинці, які успішно грабують не лише вітчизняні, але й закордонні фінансові установи. Знешкодити їх не дозволяють прогалини у вітчизняному законодавстві, які не дають змоги довести вину кіберзлочинців у суді. Говорячи про хмарні технології, він розповів про експеримент, проведений спільно з Національним банком України та першим українським міжнародним банком, з винесення серверів банківської установи у хмарний сервіс. За його словами, впродовж 2021 року більшість українських банків займатимуться впровадженням хмарних технологій, а «корона-криза», яка змістила роботу банків в онлайн, сприяє розвитку цифрових послуг.

Консервативність європейських громадян до новел в банківському секторі є однією з підстав консервативності самих банківських установ у запровадженні новітніх цифрових сервісів відзначила і Анна Пархоменко, заступник директора юридичного департаменту Moneyveo.UA, адвокат. Вона нагадала про постанову Національного банку України про ліцензування, яка затвердила тимчасові ліцензійні умови для учасників ринку небанківських фінансових послуг. В контексті діджиталізації важливою новизною постанови Анна Пархоменко вважає надання можливості подавати документи на ліцензування в електронній формі, засвідчені електронним цифровим підписом, або у паперовому форматі, але з додаванням електронних копій цих документів (без накладення КЕП) на цифрових носіях інформації (USB-флешнакопичувачах). За словами спікера, НБУ активно приймає участь в роботі над ініціативами щодо зміни законодавства та пошуку оптимальних шляхів для переведення архівів в електронну форму. Окремою темою для обговорення стала проблема чинності електронних договорів на споживче кредитування, відношення до них НБУ та судів. Не залишись осторонь і питань верифікації клієнтів та роботи в напрямку кібербезпеки, захисту персональних даних.

В ході онлайн-включення Наталія Селякова, партнер, голова української практики з питань банківського і фінансового права / реструктуризації та неплатоспроможності МЮФ Dentons, поділилася з присутніми власним досвідом з кібербезпеки. Вона розповіла про реальний кейс, який стосується регуляторної інфраструктури. Закордонний клієнт МЮФ Dentons зіткнувся з тим, що кошти без його відома були переведені в один з українських банків. У країні, де стався цей інцидент, поліція відреагувала впродовж кількох годин — було відкрито справу за підозрою в шахрайстві, відповідно, до України було спрямовано листи з повідомленням про шахрайство і проханням зупинити трансакцію. Але оскільки злочин було добре сплановано і здійснено в п’ятницю — відповідна реакція з’явилася лише у понеділок, коли гроші, пройшовши певний ланцюжок, були зараховані на рахунок в українському банку. Для захисту клієнта МЮФ Dentons звернулася до Держфінмоніторингу та НБУ. На жаль, процедури, які є в Україні, не передбачають швидкого реагування на такі виклики та блокування коштів, хоча фактор часу часто є вирішальним.

За словами Казбека Бектурсунова, CEO Fashion Coin, із введенням в обіг криптовалют та блокчейн-технологій у світі відбувся принциповий злам у розумінні фінансів та ролі фінансових інструментів. За його словами, півтора року тому, за оцінками Світового банку, 2,5% ВВП України покривалося фінансовими активами у криптовалюті. З того часу ВВП країни суттєво не зріс, а от обсяг криптовалюти зріс удесятеро, що дає підстави говорити про 25% ВВП, які покриваються криптовалютою, і нехтувати цим чинником неможливо. Лише офіційні декларації державних чиновників засвідчили про наявність у них 5–6 мільярдів гривень у криптовалюті. В той же час в українській державі немає жодного механізму фінансового моніторингу криптосфери, крім того, що запроваджений FATF. Тому Казбек Бектурсунов висловив думку про необхідність широкого фахового обговорення за участю юридичної і фінансової спільноти та представників держави інтеграції криптовалюти у фінансову систему країни та розробку для цього відповідних фінансових інструментів.

Діджиталізація очима юриста: можливості vs ризики — на цю тему говорила Ірина Стародуб, керівник судового відділу Moneyveo.UA, адвокат. Зокрема, йшлося про запровадження електронного суду, для чого вже створено відповідну законодавчу базу, а реалізуватися вона має за допомогою додатку «Дія». Спікер розповіла про деталі процесу електронного судочинства та його переваги. Перепоною для повноцінного запуску електронного суду, за її словами, можуть стати норми процесуальних кодексів, які передбачають подачу документів у паперовому вигляді. Щоб електронний суд працював правильно, потрібно внести зміни, які дозволять подавати документи винятково в електронні формі. Наразі ж разом із електронною версією потрібно подавати і оригінали на паперових носіях. Не виключено, що затримка з цифровізацією правосуддя полягає і в тому, що 5 мільйонів наших громадян не мають доступу до мережі інтернет, а низька технічна грамотність співробітників не стимулює їх відкривати сторінку електронного суду у віддалених районних судах.

Як зазначив Микола Ліхачов, провідні європейські банки — приміром, швейцарські чи люксембурзькі — є більш консервативними у своїх підходах до інтернет-банкінгу й не надають і половини тих послуг, які вже пропонують українські банки.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x
Кошик