Про виконання зобов’язань у господарських відносинах та про спори, пов’язані із виконанням таких зобов’язань, розповіли слухачам Legal High School Андрій Ілюк, радник TEFFI Law Firm, та Олександр Банніков, старший юрист судової практики TEFFI Law Firm, які нагадали підстави виникнення господарських зобов’язань та їх види.
Говорячи про принципи виконання зобов’язань, Андрій Ілюк відзначив, що вони поділяються на принцип реального виконання (зобов’язання здійснити саме ту дію, яку встановлює зміст зобов’язання без заміни цієї дії грошовим еквівалентом) та принцип належного виконання (зобов’язання мають бути виконані належним чином, належним суб’єктом, у належному місці та в належний час).
Він наголосив, що залежно від того, скількома особами представлені сторони зобов’язання, виділяють активну (кілька кредиторів — один боржник), пасивну (кілька боржників — один кредитор) і змішану (кілька боржників — кілька кредиторів) множинність осіб у зобов’язанні. При цьому предметом зобов’язання є конкретні дії учасників, а предметом виконання — річ, робота або послуга.
Описуючи способи виконання господарського зобов’язання, лектор зарахував до них такі: виконання зобов’язання одноразово або частинами; виконання зобов’язання з множинністю осіб на стороні боржника та/або кредитора; виконання часткових і солідарних зобов’язань; зустрічне виконання; виконання внесенням боргу в депозит нотаріуса.
Говорячи про спори, пов’язані з виконанням зобов’язання, Олександр Банніков, посилаючись на постанови Верховного Суду, наголосив, що предметом позову не може бути встановлення обставини, зокрема обов’язок оформлення документів, які виступають доказами у справі. Так, акти приймання-передачі товару підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. При цьому не вважаються підставами для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов’язання, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Пояснюючи слухачам Legal High School тему форс-мажору, лектор підкреслив, що обов’язковими умовами звільнення від виконання зобов’язань, по-перше, є те, що обставини, які склалися, мають бути поза контролем сторони зобов’язання, а по-друге, сторона не мала можливості передбачити виникнення таких обставин під час укладення договору.
Лектор наголосив, що до обставин непереборної сили, крім форс-мажору, належить так званий Hardship — істотні зміни обставин, тобто події, які за своєю суттю є особливою категорією непередбачених обставин, при настанні яких, на відміну від форс-мажору, належне виконання можливе, але в силу їх непередбаченості є суттєво ускладненим. Приміром, втручання у роботу комп’ютерної техніки сервісного та мережевого обладнання шкідливого комп’ютерного вірусу чи накладення арешту на банківські рахунки підприємства, проведення обшуків, виїмок тощо.
