«Виправдати не можна звинуватити»: розділові знаки у цій фразі розставляли учасники LHS Discussion Hub, оцінюючи ситуацію з виправдувальними вироками в Україні

Очікувалося, що прийняття Кримінального процесуального кодексу (КПК) України в 2012 році і відмова законодавця від багатьох рудиментарних механізмів, у тому числі інституту додаткового розслідування, стане імпульсом для збільшення кількості виправдувальних вироків в Україні. Як показує практика, кількість таких вироків за останні п’ять-шість років справді збільшилася, щоправда, до європейських показників у цій частині нашій державі ще далеко. Чому Україна ніяк не може подолати однопроцентний бар’єр кількості виправдувальних вироків? Коли у нас повною мірою запрацюють презумпція невинуватості та змагальність сторін? І які кримінальні справи сьогодні формують практику з виправдування? Відповіді на ці та інші запитання шукали учасники LHS Discussion Hub «Виправдувальні вироки в Україні». Експертна дискусія зібрала на одному майданчику три ключові фігури кримінального процесу — суддів, адвокатів, прокурорів.

Кожен адвокат, захищаючи інтереси свого клієнта в рамках кримінального процесу, прагне до позитивного результату — винесення судом виправдувального вироку, задає тон дискусії модератор — партнер ЮК EQUITY, адвокат Олександр Лисак. Той факт, що кількість виправдувальних вироків у нашій країні не така велика, спікер пов’язує з низкою чинників. Наприклад, з недостатньо високою кваліфікацією деяких адвокатів, великим навантаженням на суди першої інстанції, які сьогодні реально не справляються з тим масивом кримінальних проваджень, які надходять на їх розгляд, з недосконалістю деяких інструментів процесуального законодавства. Суддя в процесі виконує винятково роль арбітра, підкреслює модератор, говорячи про те, що саме від адвоката залежить, чи зуміють вони переконати суддю в правоті своїх доводів на захист свого клієнта.

Судді досі бояться виносити виправдувальні вироки: у цьому випадку служитель Феміди ставає мало не особистим ворогом прокурора, констатує керуючий партнер АК «Адвокат Черезов і Партнери» Ігор Черезов. Проблему колосального тиску на суди з боку органів досудового розслідування, політиків і мас-медіа він проілюстрував на прикладі особистого досвіду: однієї резонансної кримінальної справи, в якій був винесений виправдувальний вирок, що згодом, «з політичних мотивів», був скасований). Уважно вивчайте процесуальні документи, які підготовлені стороною обвинувачення; намагайтеся переконати суддю в своїй правоті; не надавайте справі зайвого розголосу — «медіапідтримка» не завжди йде на користь кримінальному провадженню. Такі три ключові рекомендації дає своїм колегам Ігор Черезов.

Ситуація з виправдувальними вироками за останні п’ять років змінилася кардинально — після прийняття нового КПК України їх кількість збільшилася в рази, розповідає адвокат Олександр Плахотнюк. Судова система в Україні працює, їй просто потрібно дати можливість ефективно виконувати свої функції, зазначає спікер, апелюючи до поширеної думки, мовляв, у сфері правосуддя України сьогодні все погано. При цьому він звернув увагу на наявну проблему низької якості роботи органів досудового розслідування. Також пан Плахотнюк розповів про креативні лайфхаки, які використовують адвокати. Скажімо, можна спробувати заявити відвід судді, в практиці роботи якого жодного разу не було виправдувального вироку.

«Ви б могли заявити таке клопотання», – апелює суддя Апеляційного суду м.Києва Віра Ковальська до попереднього оратора, додаючи: в її випадку відвід не задовольнили б, адже за свою судову кар’єру (ще до 2000-х років, працюючи в суді першої інстанції) вона двічі виносила виправдувальні вироки. Як зазначалося, більшість виправдувальних вироків судами сьогодні виносяться у зв’язку з визнанням доказів неприпустимими. Як і багато доповідачів, суддя звертає увагу на проблему низької якості слідчої роботи. Яким буде вирок — виправдувальним або обвинувальним — багато в чому визначається ще на етапі досудового розслідування, звертає увагу адвокатів Віра Ковальська, говорячи про необхідність проявляти активність саме на цій стадії. Крім того, вона радить захисникам ніколи не ототожнювати себе зі своїм клієнтом.

Думку з «передової» кримінального процесу — суду першої інстанції — озвучила суддя Голосіївського районного суду м. Києва Наталія Дмитрук. Спікер підкреслила: за свою суддівську кар’єру вона виносила виправдувальні вироки, причому ще за КПК України в редакції 1960 року, правда, це рішення в апеляційній інстанції «не встояло». «Не знаєш, як вчинити, — дій за законом» — таким принципом керується суддя і радить усім юристам взяти це професійне кредо на озброєння.

«У моїй практиці не було виправдувальних вироків, і, звичайно ж, я не хочу, щоб такі були», — озвучує позицію звинувачення в кримінальному процесі прокурор відділу прокуратури міста Києва Олександр Жила. Він визнає: прокурору легше відмовитися від обвинувачення на певній стадії судового процесу (або ж раніше, прийнявши постанову про закриття кримінального провадження на етапі досудового розслідування), ніж свідомо йти до фінішної прямої судового розгляду, розуміючи, що суд може винести виправдувальний вирок. Що стосується неналежної якості роботи слідчих органів, то корінь цієї проблеми Олександр Жила вбачає в високому рівні навантаження і кадровому дефіциті.

У питанні виправдувальних вироків не все так однозначно, констатує голова об’єднання АГ «Солодко і Партнери», адвокат Євгеній Солодко. Безумовно, виправдувальний вирок — «блакитна мрія» будь-якого адвоката, визнає спікер, але Україні не треба прагнути до європейських показників у цій частині — 40% виправдувальних вироків. Про що свідчить такий високий рівень, перейнявся питанням він, і тут же відповів про 40% помилок, допущених слідством, причому, за такою цифрою стоїть не суха статистика, а «поламані долі людей». За словами пана Солодка, в ідеалі виправдувальний вирок повинен бути «індикатором здоров’я» змагальності сторін — ознакою чесної і здорової процесуальної боротьби в судовому процесі двох опонентів — адвоката і прокурора.

Від кількості виправдувальних вироків залежить довіра суспільства до сфери правосуддя, і поки кількість таких рішень перебуватиме на рівні 1 %, про відновлення довіри до судової системи України годі й говорити. Таку тезу висловив Ярослав Зейкан, адвокат, партнер ЮК EQUITY. При цьому він запропонував поглянути на обговорювану проблематику під іншим кутом. «Винен не суддя, а закон», — процитував пан Зейкан фразу американського адвоката, сказану клієнту, який критикував суддю. «Наші закони далеко не завжди справедливі», — констатував спікер. Резюмуючи дискусію, Ярослав Зейкан порадив адвокатам постійно вдосконалювати свою майстерність захисту, а також дав ряд практичних рекомендацій щодо ефективного використання інструментів кримінального процесуального законодавства.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів