Вирішення питання про продовження строку тримання під вартою вимагає такої ж ретельності, як і обрання запобіжного заходу — спікер LHS Микола Пашковський

Про актуальну практику продовження строків тримання під вартою слухачам Школи кримінальної практики Legal High School розповів Микола Пашковський, науковий радник АО Barristers, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, к.ю.н., доцент.

Тримання під вартою пов’язується з обмеженням найбільш важливого конституційного права — особистої свободи та недоторканності. Микола Пашковський відзначив, що одним із пілотних рішень щодо України є рішення «Харченко проти України», в якому зведені в систему всі порушення в нашій державі стосовно тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою. Такі питання, як правило, викликають особливий суспільний резонанс і активне обговорення в соціальних мережах.

Лектор звернув увагу на інше релевантне рішення Європейського суду з прав людини у сфері кримінального провадження — рішення від 15 грудня 2016 року у справі «Ігнатов проти України» (заява №40583/15), в якому, зокрема, зазначено, що Державою Україна не було вжито необхідних заходів для усунення порушень у питанні продовження строків тримання під вартою, про що вже було зазначено Європейським судом у рішенні «Харченко проти України».

Щодо практики ЄСПЛ зі стандартів застосування (у тому числі, продовження) тримання під вартою, то Микола Пашковський зосередив увагу на кількох основних принципах: пропорційності, обґрунтованості підозри, презумпції свободи, законності та обґрунтованості судового рішення.

У пункті 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено: «Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом…». Тож лектор запевнив, що позбавлення свободи є настільки суворим заходом, що його застосування може бути виправданим лише у тому разі, якщо інші, менш суворі заходи, були розглянуті й визнані недостатніми для забезпечення особистих та державних інтересів.

Лектор відзначив, що при вирішенні питання застосування тримання під вартою як винятку із загального правила презумпції свободи враховується кілька фактів. Першими з них є відповідність мети застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою статті 5 Конвенції та наявність обґрунтованої підозри для застосування такого запобіжного заходу. Враховуються також підстави позбавлення свободи особи в результаті застосування запобіжного цього заходу, визначення альтернатив триманню особи під вартою та інші факти.

Микола Пашковський зупинився на кожній складовій частині законності тримання під вартою: відкритості судового розгляду, його усності, реалізації засад змагальності та інших. Лектор також відзначив, що ЄСПЛ не сформулював строки або формат забезпечення доступу до матеріалів справи, але в будь-якому разі така можливість має бути надана.

Лектор також навів кілька прикладів окремих процесуальних ситуацій продовження тримання під вартою, які розроблені та реалізуються в адвокатській практиці АО Barristers. Наприклад, особливий випадок щодо особливостей застосування в судовій практиці рішення у справі «Руслан Яковенко проти України» (заява №5425/11).

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів