«З моменту створення ВАКС виникло питання визначення підсудності йому кримінальних справ», — відзначила Тетяна Поповська

«Юрисдикція ВАКС та вирішення спорів про юрисдикцію» — тема лекції Тетяни Поповської, юриста Asters, адвоката, яка розповіла слухачам Legal High School про історію створення Вищого антикорупційного суду та зазначила, що цей суд було створено на вимогу МВФ як запоруку подальшої співпраці. За задумом авторів, він мав би розглядати винятково справи топкорупціонерів та справи, які розслідує Національне антикорупційне бюро України. Створення ВАКС мало подолати неефективність судів загальної юрисдикції та скоротити час розгляду гучних справ проти корупціонерів. Добором суддів до ВАКС повинна була опікуватися Вища кваліфікаційна комісія суддів України разом із міжнародними експертами.

Противники створення ВАКС апелювали до того, що створення спеціалізованих судів не відповідає Конституції України. Крім того, незначна кількість справ у НАБУ не виправдовує створення окремої судової установи, отже, змінами до закону на ВАКС було покладено обов’язок розглядати всі справи про корупцію, незалежно від того, хто вів розслідування.

Лектор навела цікаві факти про діяльність ВАКС, зазначивши, що за перший місяць роботи до суду надійшло 86 кримінальних проваджень і 747 клопотань, скарг та заяв. На конкурсі на посаду судді ВАКС перемогли 22 судді, 13 адвокатів та 4 науковці, 40% нинішнього складу ВАКС — призначені вперше судді.

Згідно із законом, ВАКС здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних злочинах, віднесених до його юрисдикції. Також він аналізує судову статистику та узагальнює судову практику у кримінальних провадженнях, віднесених до його підсудності. На підставі аналізу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Дмитра Михайленка лектор розповіла про проблеми, які постали перед ВАКС.

Тетяна Поповська нагадала про поняття підсудності та наголосила, що з моменту створення ВАКС виникло питання визначення підсудності йому кримінальних справ відповідно до приписів Кримінального процесуального кодексу України та з огляду на те, що Європейський суд з прав людини приділяє питанню підсудності особливу увагу. Лектор підкреслила, що чинним законодавством підсудність ВАКС поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР: з дня початку роботи ВАКС або до дня початку роботи ВАКС, якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося НАБУ та закінчене прокурорами САП. При цьому вона звернула увагу на те, що згідно із законом ВАКС підсудні корупційні злочини. Злочини, що вважаються корупційними, вказані у примітці до статті 45 КК України, хоча змінами до статті 33-1 КПК України до корупційних злочинів віднесено також злочини, передбачені статтями 206-2, 209, 211, 306-1 КК України, що породжує певну невизначеність. Колізія між нормами КК та КПК України, на думку лектора, потребує уніфікації законодавства.

Лектор наголосила, що законодавець закріпив у нормах КПК України за ВАКС підсудність кримінальних проваджень з огляду не лише на характер вчиненого діяння, а й на обов’язковість наявності хоча б однієї з умов, визначених у пунктах 1–3 частини 5 статті 216 КПК України. Іншими словами, судове провадження у суді першої інстанції щодо вчинення особою діяння, передбаченого частиною 1 статті 33-1 КПК України, але за відсутності умов, визначених у пунктах 1–3 частини 5 статті 216 КПК України, здійснюється місцевим загальним судом, оскільки такі провадження не підсудні ВАКС.

На думку лектора, така ситуація дозволяє захисникові, апелюючи до норм законодавства, оспорювати правильність підсудності справи ВАКС та підтвердила цю тезу прикладами судової практики.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик