Основні новели законів №466-ІХ та №786-ІХ — тема лекції Оксани Кнейчук, партнера, керівника практики трудового права МЮГ Eterna Law. Вона наголосила, що найреволюційнішими змінами, внесеними законом №466 до Податкового кодексу України, є положення про контрольовані іноземні компанії (КІК). За словами лектора, КІК — це будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній країні, яка знаходиться під контролем резидента України. При цьому вона звернула увагу слухачів на те, що це може бути утворення без статусу юридичної особи (траст чи партнерство).
Контролюючою особою вважається юридична або фізична особа — резидент України, за умови, що вона є прямим чи опосередкованим власником або контролером КІК. Відносини контролю, за словами Оксани Кнейчук, виникають у разі, якщо резидент України володіє часткою в іноземній компанії понад 50% або часткою понад 10% за умови, що декілька осіб-резидентів володіють частками, які сукупно складають понад 50%. Також контролером вважається особа, яка окремо або разом із пов’язаними особами здійснює фактичне управління компанією.
Лектор зупинилася на визначенні поняття «частка» в іноземній юридичній особі, зазначивши, що часткою в юридичній особі або утворенні без статусу юридичної особи вважаються корпоративні права, що надають право впливу на відповідну частку голосів у вищому органі управління іноземної юридичної особи та отримання відповідної частки прибутку або отримання відповідної частки активів у разі ліквідації.
На реальних прикладах лектор пояснила важливість розміру частки володіння в іноземній компанії, наголосивши, що, починаючи з 2021 року, фізична особа — резидент України, що володіє часткою в понад 50%, повинна буде заявити про здійснення контролю КІК та підлягатиме звітуванню відповідно до українського законодавства. При цьому вона наголосила, що засновник дискреційного невідкличного трасту за певних умов не буде вважатися таким, що володіє часткою. Лектор детально роз’яснила такі умови та навела перелік документів, що підтверджують виконання цих умов.
Оксана Кнейчук проаналізувала поняття «фактичний контроль» як можливість здійснювати вирішальний вплив на рішення щодо укладення угод, розпоряджання активами та прибутком, припинення діяльності та навела його критерії.
Найсуттєвішим наслідком контролю КІК є його оподаткування, тож лектор детально роз’яснила принципи та ставки оподаткування КІК і випадки, коли відбувається звільнення від оподаткування, наголосивши, що за наявності декількох КІК прибуток розраховується і податок сплачується по кожній компанії окремо.
Податки за наявності КІК потрібно сплачувати не завжди, а от звітувати про КІК — обов’язково. Оксана Кнейчук описала основні елементи такого звіту та наголосила, що він подається одночасно з річною декларацією; разом із звітом подаються засвідчені копії фінансової звітності КІК. Також вона наголосила на відповідальності за неподання звіту, яка може доходити до 2 млн грн, при цьому підкресливши, що за результатами 2021–2022 років ні адміністративна, ні кримінальна відповідальність до платника податків не застосовуватиметься.
Крім того, лектор порадила не забувати про інші нововведення законодавства, такі як місце ефективного управління, принцип «ділової мети», розширення поняття «постійне представництво», а також проаналізувала основні зміни по роботі з нерезидентами, які запроваджені законами №466-ІХ та №786-ІХ.
