За останні два роки було всього шість справ щодо порушення авторських та суміжних прав в інтернеті — підкреслює радник АБ «ЄПАП» Тарас Кислий

У Legal High School тривають заняття в рамках модуля, присвяченого питанням кримінально-правового переслідування порушників прав інтелектуальної власності (ІВ). Про кримінальну відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності в інтернеті слухачам LHS розповів радник АБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і Партнери» Тарас Кислий.
На початку лекції спікер акцентував увагу на нормах Кримінального кодексу (КК) України, що регулюють питання порушення прав інтелектуальної власності, статтях 176 (авторські/суміжні права); 177 (винахід, корисна модель, промисловий зразок, топографія інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторська пропозиція); 2031 (лазерні диски); 216 (контрольні марки для творів); 229 (знак для товарів і послуг), фірмове найменування, кваліфіковане зазначення походження товару); 231, 232 (комерційна таємниця). Деякі із зазначених норм, за словами лектора, сьогодні вже стали атавізмами, наприклад практично «неробочі» зараз статті 2031 і 216 КК України.
Розкриваючи заявлену проблематику обговорення, Тарас Кислий сфокусував увагу на трьох напрямах захисту: авторські та суміжні права, патентовані права та права на знак для товарів і послуг. Говорячи про авторські та суміжні права, він нагадав, які об’єкти відповідно до статей 8 і 35 Закону України «Про авторське право і суміжні права» в цьому випадку охороняються: письмові твори (статті, романи); усні твори (виступи, лекції); художні твори (картини, фотографії); відео/аудіотвори (фільми, музика, пісні, телепередачі); комп’ютерні програми, бази даних тощо; виконання творів (виконання музики, виконання акторської ролі). При цьому не охороняються (стаття 10 зазначеного закону): новини, народна творчість, офіційні державні документи і символіка, грошові знаки, розклади телепередач, телефонні довідники. За словами Тараса Кислого, за останні два роки було всього шість справ щодо порушення авторських та суміжних прав в інтернеті: три — щодо кінофільмів і три — щодо комп’ютерних програм.
Захист авторських і суміжних прав у площині кримінального процесу має ряд особливостей, а тактика доведення концентрується на трьох аспектах: порушення прав, умисел та розмір збитку. «Чи були права?» — щоб відповісти на це запитання й ефективно представити інтереси свого клієнта, адвокат повинен пам’ятати про те, що обов’язково повинен бути потерпілий, якому права належать. У цьому випадку права можуть бути підтверджені державним посвідченням і договорами передачі прав. «Ланцюжок прав повинен йти до фізичної особи автора», — додає пан Кислий. Чи був умисел? У цьому випадку особа повинна була усвідомлювати суспільно небезпечний характер свого діяння, тож потрібно довести, що вона знала про авторські/суміжні права і свідомо їх порушувала. Доказом наміру, за словами лектора, є попереджувальне листування. Говорячи про те, чи був збиток, Тарас Кислий акцентував увагу на трьох нюансах: ціна питання у цьому випадку в 20—1000 разів перевищує податкову соціальну пільгу (у 2018 році — 881 грн); розрахунку збитку потерпілим недостатньо; експертна оцінка збитку не має єдиної методики, визнаної судом.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів