Захисники також мають право отримувати тимчасовий доступ до речей та документів — практичні поради надала Анастасія Гурська

У рамках циклу лекцій «Процесуальна майстерність» Загального курсу підвищення кваліфікації адвокатів Legal High School Анастасія Гурська, керівник АБ «Анастасії Гурської», поділилася практичними напрацюваннями з ефективного маневрування між процесуальними фільтрами.

Спікер зосередилася на кримінально-процесуальних фільтрах, які дозволяють захисту здійснювати свої повноваження, зокрема під час отримання тимчасового доступу до документів та речей. Так, після зміни КПК України, уже майже 10 років, більше немає такої слідчої дії, як витребування доказів, проте дуже часто правоохоронні органи діють за старими алгоритмами.

Найчастіше слідчі не хочуть отримувати ухвалу суду і намагаються отримати інформацію, направляючи простий запит на отримання інформації та документів у порядку статті 93 КПК України. Особа, до якої такий запит скеровано, може сміливо відмовляти в його задоволенні, якщо у такий спосіб фактично витребовується конфіденційна інформація, дані особистого листування, інформація від операторів та провайдерів телекомунікацій, персональні дані, державна таємниця, дані фінансового моніторингу, комерційна, банківська, лікарська чи журналістська таємниця тощо.

Така інформація (крім банківської та державної) може бути надана на виконання ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів. Хоча, як зауважила пані Гурська, адвокат завжди повинен зважувати наслідки відмови у наданні інформації на запит. Можливо, певну інформацію за певних обставин простіше надати, ніж готувати відмову у наданні та наражатися на отримання слідчим дозволу на обшук. Також лектор нагадала, що тимчасовий доступ не є слідчою дією, а засобом забезпечення кримінального провадження. Тому, коли оперативний співробітник приходить з ухвалою суду про надання тимчасового доступу, у сторони є право відмовити в ньому, адже процесуальну дію вчиняє неналежна особа.

Також лектор звернула увагу адвокатів, що вони як захисники також можуть отримувати дозволи на тимчасовий доступ, проте така опція доступна, тільки якщо клієнт має офіційний статус підозрюваного у кримінальному провадженні. Складніше для адвокатів потерпілих, бо вони мають діяти через слідчих, які не часто зголошуються отримувати такі дозволи для потерпілих. І здебільшого така опція адвокатам відкривається лише на стадії судового розгляду, коли потерпілий найчастіше набуває офіційного статусу.

Окремо спікер зупинилася на особливостях процесуальних фільтрів під час арешту майна у рамках забезпечення кримінального провадження, у томі числі для збереження речового доказу. Оскаржити може власник або володілець. Проте довести свій статус власника або володільця повинна особа, яка оскаржує накладений арешт. Якщо особа не має процесуального статусу в кримінальному провадженні, це може бути вкрай складно. Особливо, якщо речі були вилучені не безпосередньо у власника чи володільця, а у третьої особи, і якщо речі неможливо ідентифікувати по власнику.

Оскарження запобіжного заходу — одна з найскладніших процедур, оскільки вона потребує оперативного розгляду, а такого на практиці не буває. За практикою, яку навела Анастасія Гурська, апеляційний перегляд таких ухвал вкрай неоперативний, навіть коли йдеться про тримання особи під вартою. Як правило, строк судового розгляду щодо оскарження співпадає зі строком, на який встановлено запобіжний захід, або взагалі перевищує. Процесуальні опоненти часто не з’являються в засідання або не доставляють підозрюваного.

Щоб не очікувати апеляції, адвокат може подати заяву про зміну запобіжного заходу до слідчого судді, який фактично застосував запобіжний захід. У такій заяві треба довести, чому відпала потреба у раніше встановленому заході. Проте клопотати можна лише за збігом 30 днів з моменту постановлення попередньої ухвали або у разі, якщо є або змінилися обставини, які не були враховані судом при вирішенні попереднього клопотання. «Багато правників вважають, що чекати 30 днів обов’язково, проте частина 5 статті 201 КПК України дозволяє звертатися у разі зміни обставин», — підкреслила Анастасія Гурська. При цьому апеляційне оскарження попередньої ухвали не позбавляє від подання клопотання про зміну вжитого запобіжного заходу.

На завершення спікер розповіла про нюанси оскарження дій слідчого у кримінальному провадженні, зобов’язання його вчинити певні дії та використовувати інструмент оскарження закриття кримінального провадження, зокрема, коли слідчий закриває провадження, нічого не вчинивши для його розслідування.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик