Закон про реструктуризацію «зеленого» тарифу не містить положень, які були передбачені в Меморандумі між урядом України та учасниками ринку, — Максим Лебедєв, партнер ЮФ GOLAW

Правовий аналіз «зелених» аукціонів у рамках спецкурсу Legal High School для адвокатів енергетичного сектору зробив партнер ЮФ GOLAW Максим Лебедєв. Він підкреслив, що, починаючи з 2015 року, в Україні діє більш привабливий режим підтримки для проєктів альтернативної енергетики і, відповідно, інвестори почали розглядати Україну як місце локації своїх іноземних інвестицій. Уперше ідеї впровадження «зелених» аукціонів в Україні з’явилися у 2018-му і 2019 році, після тривалих обговорень вони були втілені в Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії», який набув чинності 22 травня 2019 року. Зокрема, цим законом було доповнено новою статтею 9-3 Закон України «Про альтернативні джерела енергії». Передбачалося, що пілотні аукціони будуть проведені в 2019 році. Але цього не сталося. За словами лектора, «зелені» аукціони не запрацювали, оскільки держава не готова приймати нові потужності, також не були затверджені квоти підтримки і стимулюючі механізми впровадження енергоакумулюючих потужностей.

Максим Лебедєв також звернув увагу на ключові положення моделі «зелених» аукціонів. Зокрема, обов’язкову участь в аукціонах повинні були брати сонячні електростанції потужністю понад 1 мВт і вітрові електростанції потужністю понад 5 мВт. «Усі інші учасники могли брати участь на добровільних засадах і відповідно могли використовувати старий режим підтримки у вигляді «зеленого» тарифу», — уточнив лектор.

Як зазначив Максим Лебедєв, позитивним моментом було те, що строк дії PPA (договору купівлі-продажу електроенергії) з Гарантованим покупцем був встановлений у 20 років для переможців аукціону. Чинна ж модель передбачає, що «зелений» тариф діє до 2030 року. У той же час були введені і певні обмеження, зокрема, строк введення в експлуатацію СЕС встановлено в два роки, а для ВЕС та інших об’єктів ПДЕ такий строк становить три роки.

Модель аукціону передбачала, що це одноетапний закритий аукціон на пониження і відповідно переможцем визнавався учасник, який запропонував найнижчу ціну на заявлену потужність. «Важливим є те, що необхідно вказувати потужність у заявці на участь в аукціоні, ту, яка передбачена в договорі про приєднання», — підкреслив Максим Лебедєв.

Також, за його словами, найбільш проблемним питанням є банківська гарантія. Для участі в аукціоні кожен учасник повинен надати банківську гарантію, яка б становила 5 тис. євро за 1 мВт потужності, і в разі перемоги на аукціоні його переможець мав би надати гарантію в 10 тис. євро за 1 мВт потужності.

У той же час певні корективи були внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» від 21 липня 2020 року. Зокрема, ним були встановлені нові правила для учасників аукціонної системи підтримки. За словами Максима Лебедєва, важливим нюансом є поява граничних цінових пропозицій учасників аукціону. «Це та максимальна ціна, яку можуть запропонувати учасники. І це знизило інтерес потенційних учасників аукціонів і знизило їхні «апетити», — підкреслив лектор.

«Незважаючи на те, що закон про реструктуризацію «зеленого» тарифу був прийнятий на відповідність Меморандуму між урядом України та учасниками ринку, багато важливих моментів для останніх у законі не врегульовані», — підсумував Максим Лебедєв.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик