Законодавець і судова практика вимагають, щоб припущення заявника щодо необхідності забезпечення позову були саме обґрунтованими, — Ольга Мартиненко

«Зустрічне забезпечення як гарантія виконання у разі оскарження рішення, яке набуло законної сили» — тема лекції Ольги Мартиненко, заступника начальника Управління — начальника відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ). Вона нагадала слухачам Legal High School, що з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача в цивільному та господарському процесі, а також для гарантії виконання позитивно прийнятого рішення законодавець ввів у процесуальне законодавство інститут забезпечення позову.

За наявності обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, законодавець дозволяє суду забезпечити позов таким шляхом:

— накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві та знаходяться в нього або інших осіб;

— заборона вчиняти певні дії;

— встановлення обов’язку вчинити певні дії;

— заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;

— зупинення продажу арештованого майна (у разі якщо подано позов про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту);

— зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, яке оскаржується боржником у судовому порядку;

— передача речей, які є предметом спору, на зберігання іншим особам;

— встановлення обов’язку вчинити дії щодо унеможливлення доступу користувачів мережі інтернет до об’єктів права інтелектуальної власності, правомірність використання яких є предметом спору.

Лектор підкреслила, що законодавець і судова практика вимагають, щоб припущення заявника щодо необхідності забезпечення позову були саме обґрунтованими, та навела поширену практику використання забезпечення позову для неправомірного заволодіння майном (рейдерства).

З метою недопущення зловживань лектор порадила слухачам Legal High School пам’ятати кілька правил, визначених процесуальним законодавством:

— суду має бути надано підтвердження існування реальної загрози невиконання рішення, можливого при задоволенні позову;

— забезпечення позову має бути обґрунтованим, тобто заявник повинен обґрунтувати, чому невжиття заходів забезпечення може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду та як саме;

— вид забезпечення позову повинен відповідати позовним вимогам та їхньому змісту.

При цьому вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або ФОП.

Лектор зазначила, що на противагу інституту забезпечення позову було запроваджено інститут зустрічного забезпечення, спрямованого на захист інтересів відповідача. Вона розповіла про суть цього процесуального механізму та вимоги, сформульовані ЦПК України до зустрічного забезпечення, а також навела приклади застосування судами цієї норми.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик