Особливості скликання та повноважень загальних зборів ТОВ були предметом лекції керуючого партнера TEFFI Law Firm Ігоря Крижановського та юриста компанії Валерії Коверко.
Спочатку Валерія Коверко детально розповіла про обов’язкові аспекти організації та проведення загальних зборів. Відповідно до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства, що складається із самих учасників цього товариства безпосередньо. У той же час вони за своєю суттю є місцем і процесом, під час проведення якого учасники товариства вирішують будь-які питання існування і діяльності суспільства.
Отже, загальні збори учасників ТОВ проводяться:
— річні збори — протягом півроку після звітного;
— на вимогу учасників (які володіють одноосібно або сукупно не менш ніж 10% частки);
— з ініціативи виконавчого органу або наглядової ради;
— у разі зниження вартості чистих активів на 50% і більше;
— в інших випадках, передбачених законом.
До порядку денного зборів можуть бути включені будь-які питання. Порядок денний щорічних зборів завжди включає затвердження звітів про результати діяльності за попередній рік. Також спікер рекомендує завжди включати до порядку денного щорічних зборів питання про виплату дивідендів, навіть якщо їх виплата не планується. При цьому пропозиції від учасників з часткою понад 10% вносяться безпосередньо, а володільців меншими частками — після додаткового затвердження.
Обов’язково саме загальними зборами приймаються рішення з питань, передбачених статтею 30 профільного закону, іншими нормами закону або статутом. Наприклад, до таких питань належить затвердження значних угод. Це угоди, вартість предмета яких перевищує 50% вартості чистих активів товариства за станом на кінець попереднього кварталу (у разі якщо замість декількох угод суспільство могло зробити одну значну угоду, кожна з таких угод вважається значною), або угоди, передбачені статутом ТОВ.
Лектор звернула увагу на те, що залежно від рішення зборів вони можуть прийматися простою більшістю голосів (50% + 1 голос), кваліфікованою більшістю (2/3) або одностайно. При цьому статутом можна змінити цю кількість голосів, за винятком прийняття рішення з питань, що вимагають одностайного схвалення, відповідно до закону. Це рішення з таких питань:
— затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника;
— перерозподіл часток між учасниками;
— створення інших органів товариства;
— придбання товариством частки (частини частки) учасника.
Також пані Коверко звернула увагу на таке: якщо ТОВ з одним учасником, то його рішення мають оформлятися не протоколами загальних зборів, а як одноосібне рішення єдиного учасника. Це принциповий пункт, який може стати причиною для відмови в реєстрації змін.
Ігор Крижановський, відзначаючи значну лібералізацію і диспозитивність профільного законодавства, зупинився на деяких проблемних моментах, що не знайшли свого вирішення в законі. Наприклад, в аспекті затвердження значних угод багато питань стосується того, що їх неможливо затвердити оперативно щоразу, коли потрібно. Він рекомендує затверджувати одним протокольним рішенням перелік угод на рік. За словами юриста, якби це було неприпустимо, законодавець встановив би заборону.
Питання залишаються і щодо укладання корпоративних договорів. За всієї безсумнівної позитивності цього інституту (коли учасники можуть додатково конфіденційно домовитися між собою) є ризики для третіх осіб, які можуть бути введені в оману і не отримати очікуваного, якщо хтось із учасників діє несумлінно.
Третій момент, який викликає питання, — прийняття рішення про збільшення статутного капіталу банком.
Резюмуючи, пан Крижановський припустив, що швидше за все ці питання отримають відповіді в судовій практиці, і висловив сподівання, що суди ухвалять принципи диспозитивності і віддаватимуть перевагу нормам договорів перед неімперативними вимогами законів.
