Закріплення на законодавчому рівні норм, які конкретизують режим вичерпання прав, дуже важливе для удосконалення захисту прав інтелектуальної власності — Вікторія Сопільняк, лектор LHS

У рамках модуля «Захист від контрафакту» Вікторія Сопільняк, партнер ПЮА «Дубинський і Ошарова», розповіла слухачам LHS про концепцію вичерпання прав на об’єкти права інтелектуальної власності, розкривши міжнародний та український досвід.

Українське законодавство містить певні прогалини, що дає змогу зловживати правами інтелектуальної власності, за які національним законодавством не передбачена відповідальність. Зараз українські законодавці працюють над внесенням змін, зокрема, до Митного кодексу України, що безпосередньо пов’язано з практичним застосуванням концепції вичерпання прав, відзначила Вікторія Сопільняк.

Отже, вичерпання прав — це обмеження майнового права забороняти використання об’єкта інтелектуальної власності правовласником після того, як ним особисто або з його згоди об’єкт ІВ було введено в цивільний оборот. Концепція також відома як «доктрина першого продажу».

Є три концепції вичерпання прав на торговельну марку: міжнародна, регіональна та національна. Згідно з міжнародною концепцією, право власника забороняти використання торговельної марки вичерпується після продажу товару, незалежно від того, в якій з країн товар було введено в цивільний оборот. Відповідно до національної концепції, вичерпання прав здійснюється для кожної країни окремо, тобто якщо товари були введені в оборот на території інших держав, їх імпорт та продаж на території держави, слідуючи національним принципам вичерпання прав, може здійснюватися тільки за згодою власника торговельної марки або уповноваженої особи. Регіональна концепція вичерпання прав виходить із того, що власник торговельної марки позбавляється права забороняти її використання на території певного регіону після того, як товари були введені в цивільний оборот на території іншого регіону. Ця концепція діє в країнах, які пов’язані регіональною угодою.

У свою чергу, частина 6 статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачає, що виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на використання знака для товару, введеного під цим знаком у цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв’язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот. Лектор звертає увагу на те, що зазначеною статтею закону не визначається: територія, на якій товари, визначені торговельною маркою, мають бути введені в цивільний оборот; поняття «введення в цивільний оборот»; які саме дії мають бути здійснені щодо товарів, щоб вони вважалися введеними в цивільний оборот з метою принципу вичерпання прав.

Визначити концепцію вичерпання прав, яка діятиме в Україні, пропонується в законопроекті №1230 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України». У законопроекті, зокрема, передбачається закріплення (непряме) міжнародного принципу вичерпання прав на об’єкти інтелектуальної власності. У зв’язку з цим заходи органів доходів і зборів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності не застосовуються щодо переміщення через митний кордон України оригінальних товарів, виготовлених за згодою правовласника або уповноваженою правовласником особою, за винятком переміщення товарів, підозрюваних у порушенні прав інтелектуальної власності. Проект закону прийнято в першому читанні 20 вересня 2019 року.

Закріплення на законодавчому рівні норм, які конкретизують режим вичерпання прав для торговельних марок, має важливе значення для удосконалення захисту прав інтелектуальної власності, резюмувала Вікторія Сопільняк.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів