Запровадження інституту кримінального проступку спричиняє необхідність у внесенні змін до Конституції України — Тарас Дунас

Про власний досвід контролю за строками досудового розслідування кримінального проступку та наслідки пропуску слухачам Legal High School розповів Тарас Дунас, прокурор Миколаївської області до червня 2020 року, к.ю.н., державний радник юстиції 3 класу. Він зазначив, що зміни до Кримінального кодексу України, що набули чинності 1 липня 2020 року, через запровадження інституту кримінального проступку в колі фахівців здобули назву «малої реформи кримінального законодавства». Зміни відбулися у класифікації злочинів, яка тепер є класифікацією правопорушень; з’являється такий вид кримінального правопорушення, як кримінальний проступок. Відтепер немає такого виду злочинів, як злочин середньої тяжкості, натомість з’являється термін «нетяжкі злочини». Також він назвав критерії їх визначення.

Аналізуючи позиції теоретиків кримінального права, одні з яких критикують ці зміни, а інші — підтримують їх, лектор зазначив, що найсуттєвіша критика лунає через призму аналізу Конституції України. Він підкреслив, що, на думку теоретиків, на практиці можуть виникнути проблеми застосування КПК України в ході розслідування кримінальних проступків, оскільки закон не відповідає Конституції, в якій закладена концепція єдиного кримінального правопорушення — злочину, а також вимогам статей 5 і 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, обмеження прав, передбачених статтями 29, 30, 31, 34, 39, можливе лише у зв’язку зі скоєнням злочину і є неможливим у разі вчинення особою кримінального проступку. Згідно зі статтею 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню доти, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ця конституційна гарантія не поширюється на вчинення кримінального проступку. З огляду на наведене виникає необхідність у внесенні змін до Конституції або ж необхідно внести зміни до статей 11 та 12 Кримінального кодексу України, виклавши їх у такій редакції: «злочини поділяються на кримінальні правопорушення і проступки, оскільки і за злочин, і за проступки настає відповідальність, передбачена Кримінальним кодексом України».

Зі свого боку прихильники змін, посилаючись на міжнародний досвід та мотивуючи великою завантаженістю слідчих Національної поліції, відзначають, що законодавець зарахував злочини невеликої тяжкості до категорії проступків, користуючись критерієм суспільної небезпеки. На підтвердження тези про здатність новації розвантажити органи досудового розслідування лектор навів статистичні дані, з яких випливає, що злочини невеликої тяжкості складали близько 25% від загальної кількості злочинів у Кримінальному кодексі, тоді як в органах досудового розслідування ця частина складає близько 50% від усіх проваджень. Зокрема, до підрозділів дізнання органів Національної поліції зі слідчих підрозділів було передано 19 725 з 50 674, або 28%, кримінальних проваджень, які з 1 липня 2020 року стали проступками.

Лектор описав алгоритм дій прокурорів щодо кримінальних проступків після набуття чинності змінами до Кримінального кодексу України, навів визначення строків дізнання після повідомлення про підозру у кримінальному проступку та особливості їх продовження, а також розповів про повноваження прокурорів під час закінчення досудового розслідування кримінальних проступків.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик