Застосування концепції бенефіціарного власника фіскальними органами — у фокусі аналізу слухачів LHS

Сьогоднішні заняття у рамках літнього інтенсиву «Як виграти спір у податкової?» Lеgal High School почалися з обговорення застосування концепції бенефіціарного власника фіскальними органами. Заявлену проблематику в ході лекції розкрила Наталія Мусієнко, юрист практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine.

Лектор розповіла, що сьогодні, згідно з національним законодавством, у розумінні концепції бенефіціарного власника є два підходи: корпоративний (кінцевий бенефіціарний власник (контролер) — фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб…) і податковий. Останній полягає в тому, що бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з міжнародною угодою України до дивідендів, процентів, роялті, винагород щодо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, яка має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним власником не може бути юридична або фізична особа (навіть якщо така особа має право на отримання доходу), якщо вона є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або ж — тільки посередником щодо такого доходу.

Двояке розуміння зазначеної концепції спостерігається і в судовій практиці. Наталія Мусієнко виділила формальний і економічний підходи судів у визначенні того, хто є бенефіціарним власником. Нерезидент надав належним чином оформлену довідку про резидентність; нерезидент є бенефіціарним власником доходу, оскільки не діє як агент, посередник або номінальний власник доходу від імені і на користь третіх осіб, — таким є формальний підхід судів. Економічний погляд Феміди на цю концепцію дещо інший. Нерезидент надав належним чином оформлену довідку про резидентність. Він є бенефіціарним власником доходу. Термін «бенефіціарний власник доходу» не повинен тлумачитися у вузькому, технічному, сенсі, його значення треба визначати, виходячи з мети і завдань Конвенції (наприклад, запобігання ухиленню від сплати податків), з урахуванням таких основних принципів, як «запобігання зловживанням положеннями Конвенції». Нерезидент повинен мати не тільки право на отримання доходу, але й вирішувати подальшу економічну долю такого доходу.

У рамках лекції Наталія Мусієнко сфокусувалася на трьох ключових питаннях:

— підставах для застосування пільгової ставки податку на доходи нерезидентів з урахуванням Податкового кодексу України і положень угод про уникнення подвійного оподаткування;

— доказовій базі у справах з іноземним елементом (перехід до аналізу «економічної суті» і «ділової мети»);

— особливостей легалізації/проставлення апостилю на довідках резидентності.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів