Злочини проти правосуддя — тема лекції Олександра Тананакіна

Блок «Злочини проти правосуддя» Школи кримінальної практики освітньої платформи Lеgal High School відкрився лекцією адвоката АО Barristers Олександра Тананакіна, який розповів про судову практику за статтями 376, 377—379 Кримінального кодексу України.

Злочини проти правосуддя і відповідальність за них описані в чотирьох статтях КК України. У разі тиску на суддю він, як правило, пише про це заяву до Вищої ради правосуддя.

Вища рада правосуддя розглядає заяви суддів про втручання в їхню діяльність або погрози на їхню адресу. Подібних заяв надходить до ста в місяць, але реальних механізмів захисту суддів немає. Тому заяву судді ВРП перенаправляє до Генпрокуратури, тоді як працівники прокуратури в більшості випадків і чинять тиск на суддів. Таким чином коло замикається і судді залишаються незахищеними.

Але тиск силових органів на суд у вигляді «наполегливих прохань», СМС-повідомлень з погрозами — це ще найбільш м’який спосіб тиску. Можуть бути погрози і навіть викрадення членів сім’ї з вимогою винесення потрібного вироку. Були випадки психологічного тиску, коли у двір судді приносили шибеницю.

У разі коли розглядається справа з великим суспільним резонансом, у тиску на суддю беруть участь народні депутати або громадські активісти, які не згодні з вироком. Діяльність таких «активістів» явно координується правоохоронними органами, оскільки їхні дії, спрямовані на зрив судового засідання, жодним чином не присікаються.

Нерідкими є випадки, коли сторона обвинувачення демонструє свою правову некомпетентність, тому не може протистояти грамотному захисту адвоката. Якщо представник обвинувачення бачить, що рішення буде винесене не на його користь, він домагається того, щоб вирок узагалі не було винесено — через відвід або самовідвід судді. А справа йде на повторний розгляд. Цей процес може тривати роками, а підозрюваний продовжує бути ув’язненим. Надалі він подає скаргу до ЄСПЛ, який його підтримує, а винуватою буде не прокуратура, яка зривала судовий розгляд шляхом тиску на суддів, а суд.

Аби не допустити виправдувального вироку, прокуратура може навіть порушити проти принципового судді кримінальну справу. Лектор навів приклади реальних ситуацій не процесуального тиску на суд, підкресливши, що різне бачення прокурора і адвоката норм права стимулює обвинувачення судді в одержанні неправомірної вигоди в разі обрання більш м’якого запобіжного заходу. Будь-яке рішення судді, з яким не згоден прокурор, він апріорі вважає незаконним.

Статистика тиску на суд. За різними обвинуваченнями в 2017 році було порушено 517 справ проти суддів, причому до суду доведено лише три справи, за якими засуджено одну людину, а двох виправдано. У 2018 році проти суддів було порушено 396 кримінальних справ, причому до суду доведено лише одну.

«Звернення судді до ВРП зі скаргою на тиск свідчить про те, що цей суддя чесний і сміливий, проте такі скарги дають підстави сумніватися в незалежності правосуддя взагалі», — підкреслив Олександр Тананакін.

В історії українського правосуддя останніх років вдалося знайти всього п’ять справ за статтями Кримінального кодексу, які передбачають відповідальність за злочини проти суддів. Лектор проаналізував ці справи і зазначив, що в одному випадку мова не йшла про втручання в діяльність суду чи посягання на життя судді, а, швидше за все, мали місце хуліганські дії, за які винний був засуджений.

В іншому випадку на суддю було скоєно замах групою осіб у камуфляжі і балаклавах, причому підозрюваний був виправданий судом, оскільки нападника неможливо було ідентифікувати. Лектор вважає, що така ліберальність суду може підбурювати до подальших протиправних дій у відношенні до суддів.

А от у випадку, коли батько обвинуваченого в судовому засіданні погрожував судді, він був засуджений на два роки, хоча, на думку лектора, можна було обмежитися штрафом. З іншого боку, коли судді погрожували ножем і навіть завдали легких тілесних ушкоджень, винний був засуджений лише на рік.

Усе частіше фіксуються випадки втручання в систему електронного документообігу суду, внаслідок чого виникає багато підроблених рішень суду, особливо в майнових справах. Фабрикація таких рішень уже стала своєрідним бізнесом, але вирок поки винесено тільки один.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів