Зміни корпоративного законодавства — в центрі уваги слухачів LHS

Про еволюцію вимог до акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю в Україні розповіли слухачам Legal High School Максим Лібанов, член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, і Марія Орлик, партнер CMS Reich-Rohrwig Hainz.

На думку лекторів, регулювання цього сегмента почалося у 1992 році з прийняттям Закону України «Про господарські товариства». У 2008-му було прийнято новий спеціальний закон про акціонерні товариства. У 2016—2017 роках парламент активно переглядав законодавство про акціонерні товариства, вносячи зміни до чинних законів, а завершився процес прийняттям 6 лютого 2018 року нового Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю.

За словами Максима Лібанова, сьогодні в Україні близько 11 тисяч акціонерних товариств, проте 6,5 тисячі з них по суті не є такими, оскільки не проводили випуск акцій.

На думку лекторів, новий закон вніс зміни у визначення статусу акціонерного товариства. Раніше статус АТ визначався кількістю акціонерів: якщо їх кількість перевищувала сто, приватне акціонерне товариство ставало публічним акціонерним товариством. Нове законодавство дозволяє всім АТ стати приватними, оскільки обмеження кількості акціонерів скасоване. Публічними АТ тепер будуть тільки ті товариства, які пройшли процедуру IPO. Як зазначив Максим Лібанов, тільки 16 українських АТ можна вважати повноцінними публічними компаніями.

Акціонерні товариства, які створювалися у 1990-ті шляхом обміну приватизаційних сертифікатів співробітників на акції товариства, іноді мали сотні тисяч акціонерів (недавній рекорд — 200 тисяч акціонерів АТ). Така ситуація робила зв’язок з акціонерами дуже проблематичним — частина з них після обміну приватизаційних сертифікатів (ваучерів) на акції підприємства більше ніколи не заявляли про свої права і не займалися їх юридичним оформленням. Сьогодні внаслідок процесів консолідації кількість акціонерів в одному АТ суттєво скорочується. Максим Лібанов зазначив, що нині на депозитарному обліку перебуває близько 5 мільйонів акціонерів, які юридично оформили своє право власності, інші власники акцій — поза правовим полем. Упродовж останнього року через застосування процедури squeeze-out (проведено близько 200 процедур на загальну суму 1 млрд грн) кількість акціонерів продовжує скорочуватися. Лектори вважають, що процес трансформації триватиме ще як мінімум рік.

Марія Орлик, яка була одним із авторів прийнятого рік тому Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», підкреслила слухачам Legal High School, що творці закону намагалися не тільки створити нове регулювання для найбільшої групи підприємств в Україні, а й створити можливість переходу квазіакціонерних товариств (по суті, які є ТОВ) в дійсні ТОВ. Вона розповіла про перипетії створення цього закону і зазначила, що за період після набуття ним чинності уже накопичилася певна практика його застосування. Лектор проаналізувала новий закон і розповіла про його принципові новели та переваги. За словами пані Орлик, основними досягненнями цього закону є новий стандарт корпоративного управління в ТОВ, підвищення відповідальності менеджменту, поліпшення оборотності часткою, можливість проведення debt-to-equity swap та багато інших змін, на які давно чекав бізнес. Жваву дискусію викликало обговорення теми істотних правочинів. На думку Марії Орлик, ринок на сьогодні вже напрацював деякі механізми розв’язання цієї проблеми, проте вона потребує більш системного вирішення на законодавчому рівні.

МЕНЮ

LegalHighSchool