Зміни українського корпоративного законодавства, яке стосується ТОВ, рухаються у бік збільшення диспозитивності — Оляна Гордієнко

Про реформування корпоративного законодавства в Україні та його вплив на структурування бізнесу йшлося у рамках лекції у Legal High School Оляни Гордієнко, радника з корпоративного управління групи ІКУ, голова наглядової ради «Ексімбанку». Вона наголосила, що для обрання правильної моделі або структури бізнесу необхідно враховувати весь масив законодавства, а не лише ту його частину, що стосується унормування ТОВ чи АТ.

Лектор відзначила тенденцію до прозорого ведення бізнесу, яка панує зараз у світі, отже, популярні ще п’ять-десять років тому схеми структурування українського бізнесу через офшорні компанії стали складнішими та дорожчими. Причину цього Оляна Гордієнко вбачає у зміні підходів усіх без винятку юрисдикцій до реальної присутності компаній та здійснення ними діяльності.

Вона зазначила, що зміни українського корпоративного законодавства, яке стосується ТОВ, рухаються у бік збільшення диспозитивності, що чітко проявилося з ухваленням нового закону про ТОВ, сама ідея якого полягала у тому, щоб надати учасникам товариств більшої свободи у врегулюванні відносин між собою. При цьому були передбачені і запобіжні заходи від того, щоб один із учасників у разі спору міг зловживати своїми правами. Зокрема, для зменшення ризиків лектор порадила слухачам Legal High School домовлятися про структурування на початку діяльності та фіксувати такі домовленості у корпоративному договорі.

Раніше досягати домовленостей на початку діяльності не дозволяв обмежений інструментарій, закладений у законодавстві, приміром, не було можливості укладати корпоративні договори. У подальшому це призводило не лише до конфліктів між учасниками, але й до рейдерських захоплень та інших негативних явищ, яких можна було б уникнути за умови врегулювання відносин на початку ведення бізнесу.

На думку Оляни Гордієнко, нове законодавство дозволяє учасникам більш гнучко регулювати свої відносини та порядок прийняття рішень, розподіл обов’язків і навіть за рішенням усіх учасників відходити від норм законодавства.

Натомість у законодавстві про акціонерні товариства лектор відзначила зовсім інші тенденції. Вона нагадала, що історично більшість АТ в Україні з’явилися під час приватизації, до того ж таку форму організації радили у разі необхідності отримання банківського кредиту, оскільки акції в такому випадку ставали заставою. Проте наразі ніщо не заважає малим АТ змінити форму і стати ТОВ, яке є легшою формою ведення бізнесу. Адже до АТ багато вимог у законодавстві, до того ж свої вимоги має ще й регулятор фондового ринку. Тому ТОВ лектор вважає більш прийнятною формою для малого бізнесу, особливо це стосується тих випадків, коли компанія не планує робити ІРО, залучати кошти на фондовому ринку тощо.

Лектор зазначила, що, попри підвищення вимог до прозорості бізнесу, не всі найкращі практики запроваджуються для АТ регулятором фондового ринку як норми закону, є також вимоги, які видаються на рекомендаційній основі. Наприклад, принципи корпоративного управління, затверджені на початку минулого, 2020, року комісією з цінних паперів, закріплюють саме рекомендації комісії. Звісно, для української ментальності та правової культури такий вид правового регулювання незвичний, адже більшість ставиться до рекомендації як до необов’язкової до виконання. Проте лектор наголосила, що такого типу рекомендації стимулюють компанію до підвищення якості ведення бізнесу і прийняття рішень, тож їх треба застосовувати за принципом «слідуй або поясни» (comply or explain). Саме такий підхід зміцнює довіру потенційних інвесторів та кредиторів як до власне компанії, так і до країни в цілому.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик