Про алгоритми перевірки клієнтів банку, а також про індикатори ризиковості операцій розповіла керівник проєктів Banking & Finance Eterna Law Ольга Карпова під час своєї лекції в рамках Спецкурсу Legal High School для адвокатів банківського сектору.
Розповідаючи про нормативно-правову базу, лектор приділила увагу Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 6 грудня 2019 року, який набув чинності навесні 2020 року. За її словами, цей закон є основоположним і визначає правовий механізм запобігання і протидії легалізації доходів. Ним впроваджено ризик-орієнтований підхід, який полягає у визначенні, оцінці та розумінні ризиків, а також вжитті заходів щодо управління такими ризиками у спосіб, який дозволить мінімізувати ризики залежно від їх рівня. Також новим законом був змінений підхід до операцій, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, зокрема до порогових операцій.
«Раніше це стосувалося операцій на суму 150 тис. грн і більше і які обов’язково повинні були мати одну з 17 ознак, проте вже рік діють нові порогові значення — 400 тис. грн в еквіваленті і вже чотири, а не 17 ознак», — зауважила Ольга Карпова. Зокрема, такими ознаками є:
— операції учасників з Ірану і КНДР;
— операції з PEP (політично значущими особами);
— операції з переказу коштів за кордон;
— операції з готівкою.
Також фінансовому моніторингу підлягають операції, які мають ознаки підозрілих фінансових операцій або підозрілої діяльності.
Підзаконним нормативно-правовим актом цього напряму є постанова правління НБУ «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» №65, яка деталізує і визначає критерії ризику відмивання коштів, фінансування тероризму та індикатори підозрілості фінансових операцій.
За словами лектора, базуючись на таких критеріях та індикаторах, банки поділяють клієнтів на рівні ризику, зокрема низький ризик (до якого застосовуються спрощені заходи належної перевірки); середній ризик; високий ризик (характеризується посиленими заходами належної перевірки) та неприйнятно високий ризик. «Банк може ділити клієнтів на різні підкатегорії ризиків, до яких застосовуються специфічні, встановлені банком заходи належної перевірки», — зазначила Ольга Карпова.
Лектор підкреслила, що спрощені заходи характеризується тим, що до них застосовується зменшена частота та обсяг дій банку щодо моніторингу ділових відносин або фінансових операцій клієнтів. Спрощені заходи належної перевірки не можуть застосовуватись до клієнтів, відносинам з якими притаманні критерії ризику та/або індикатори підозрілості фінансових операцій. У такому разі банк повинен переоцінити рівні ризику і застосовувати заходи перевірки, пропорційні такому ризику.
Що стосується середнього рівня ризику, то, за словами спікера, він визначений Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу. «Клієнтів із середнім рівнем ризику відрізняє від клієнтів із низьким рівнем ризику те, що стосовно них проводиться постійний моніторинг ділових відносин та фінансових операцій і їх відповідність інформації, яка є у банка щодо клієнта, його діяльності та рівня ризику», — підкреслила лектор.
Високий рівень ризику, за її словами, встановлюється до клієнтів, які мають постійне місце реєстрації проживання, перебування в КНДР чи в Ірані, осіб, включених до переліку терористів та їхніх представників, або юридичних осіб, якими вони прямо або опосередковано володіють. Також до цієї категорії відносяться клієнти, які є іноземними публічними діячами, членами їхніх сімей, пов’язаними особами, а також юридичні особи, бенефіціарними власниками яких є іноземні публічні діячі. Окрім того, клієнти, щодо яких застосовані санкції, а також клієнти, місцем реєстрації яких є офшорні зони.
«Неприйнятно високий ризик» встановлюється банком у разі неможливості банку здійснювати дії, передбаченні законодавством щодо попередження легалізації, або неможливості мінімізувати виявлені ризики, пов’язані з таким клієнтом або з фінансовою операцією. Щодо контрагентів такого клієнта встановлюється високий рівень ризику.
Також лектор детально розповіла про критерії ризику відмивання коштів і фінансування тероризму та про індикатори підозрілості фінансових операцій, на які спираються банки при оцінці ризиків ділових відносин з клієнтами.
