Про арешт як запобіжний захід від протиправного відчуження йшлося під час лекції Сергія Лисенка, керуючого партнера GRAСERS, який розповів слухачам Legal High School про те, коли краще тримати майно під «обтяженнями». Він нагадав, що відповідно до статті 170 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України арешт — це тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого є підстави вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації для забезпечення цивільного позову, стягнення неправомірної вигоди чи можливої конфіскації майна.
За словами лектора, у кримінальному провадженні арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майн як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
КПК України як речові докази розглядає матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, можуть бути використані як доказ, були об’єктом кримінально протиправних дій чи самі набуті протиправним шляхом.
Якщо йдеться про спеціальну конфіскацію, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом (КК) України. При цьому Сергій Лисенко наголосив, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення злочину, призначалися для схиляння особи до вчинення злочину, були предметом злочину або були використанні як знаряддя злочину.
Лектор підкреслив, що у разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди, суд може вирішити питання про арешт майна, якщо таких заходів не було вжито раніше. При цьому арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У невідкладних випадках за рішенням Директора НАБУ може бути накладено попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб. За словами Сергія Лисенка, такі заходи застосовуються на строк до 48 годин, після чого має бути звернення до суду з клопотанням про накладення арешту.
Лектор окреслив коло предметів, на які може бути накладено арешт, та наголосив, що заборона або обмеження користування чи розпорядження майном може бути застосовано лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до втрати майна. При цьому заборона використання житлового приміщення особами, які на законних підставах проживають у такому приміщенні, не допускається.
Сергій Лисенко розповів про основні функції АРМА, його переваги та недоліки і наголосив, що у разі скасування арешту та повернення коштів власник додатково отримує відсотки, нараховані за весь час управління. Доходи від управління іншим майном перераховуються в державний бюджет і не підлягають компенсації.
Наприкінці лекції лектор навів реальні приклади справ, у яких арешт майна використовувався як захист від рейдерського захоплення.
