Виконавчий збір та основна винагорода приватного виконавця — санкція за невиконання чи плата за виконання судових рішень? Саме на таке запитання давав відповідь у своїй лекції Андрій Авторгов, приватний виконавець, к.ю.н. За його словами, це питання наразі розглядається Великою Палатою Верховного Суду в одній із справ. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов’язковим до виконання. Воно може бути виконане добровільно або у примусовому порядку. Найзручніше (і найдешевше для винуватця) добровільне (самостійне) виконання, оскільки в такому випадку він не несе додаткових витрат на виконання судового рішення у вигляді виконавчого збору або основної винагороди приватного виконавця. Лектор розповів про сутність виконавчого збору, зазначивши, що він складає 10% від суми, що підлягає стягненню, і перераховується до Державного бюджету. Донедавна ці 10% стягувалися з суми, фактично стягнутої в ході примусового виконання.
За словами Андрія Авторгова, винагорода приватного виконавця стягується у тому ж порядку, що і виконавчий збір. При цьому лектор перелічив випадки, коли такий збір не стягується. Одним із таких «пільгових» випадків є примусове виконання виконавчого напису нотаріуса на аграрній розписці, що, на думку лектора, неправильно, адже боржник фактично не несе ніякої відповідальності за невиконання рішення за розпискою, що не стимулюватиме його до добровільного виконання своїх зобов’язань.
Лектор наголосив, що у разі скасування рішення, що підлягало примусовому виконанню, виконавчий збір повертається боржнику, при цьому повернення основної винагороди виконавця ніяк не унормоване.
Спікер також проаналізував судову практику з питань примусового виконання та її узагальнення Верховним Судом, який назвав виконавчий збір спеціальною санкцією майнового характеру та визначив строки його стягнення. Він наголосив, що збір стягується незалежно від вчинених виконавцем дій, що має стимулювати боржника до добровільного виконання судового рішення.
Андрій Авторгов вважає, що «виконавчий збір» є невдалим терміном, бо він не відповідає сутності та поняттю «збір», яке застосовується у Податковому кодексі України. На його думку, має бути таке визначення: виконавча санкція — це окремий платіж, що стягується з боржника у разі, якщо він не виконав рішення суду добровільно.
