Взаємозалік зустрічних вимог у кредитних спорах пов’язаний з кризовими явищами — Ігор Кравцов, керівник практики вирішення спорів ЮФ Evris

У стародавні часи термін «оbligatio» (зв’язаність) щодо зобов’язання розумівся буквально — за Законами XII таблиць на особу, яка не виконала зобов’язання, одягали кайдани вагою не менш ніж 7 кг. З такої історичної довідки викладач Legal High School, керівник практики вирішення спорів ЮФ Evris, Ігор Кравцов розпочав свою лекцію про взаємозалік зустрічних вимог як спосіб припинення зобов’язань. Судова практика в цій сфері досить різноманітна і часто суперечлива, тому слухачі Школи судової практики LHS з інтересом прислухалися до рекомендацій лектора, щоб у майбутньому, використовуючи здобуті знання, при захисті своїх клієнтів полегшити їм важку ношу зобов’язань.

Пан Кравцов роз’яснив, що для взаємозаліку вимоги повинні бути зустрічними, однорідними, а також термін виконання зобов’язань уже має настати. Поняття «однорідність» у законодавстві не визначене, однак на практиці однорідними вважаються предмети одного роду (найпопулярніші — гроші). Для взаємозаліку зустрічних вимог достатньо заяви однієї сторони, але можлива й двостороння угода. При цьому не можна припиняти одразу кілька зобов’язань за зустрічними вимогами, також законодавство передбачає ряд обмежень для проведення взаємозаліку щодо предмета і суб’єкта.

Популярний вид судових спорів щодо взаємозаліку заснований на односторонній природі угоди, зазначив лектор. У суді з’ясовуються обставини однорідності зарахованих вимог, їх пропорційності, моменту настання терміну виконання зобов’язань. У цілому взаємозалік найбільш популярний у торгових операціях. «У кредитних спорах взаємозалік пов’язаний, перш за все, з негативними, кризовими явищами», — відзначив Ігор Кравцов. Так, з 2014 року виникла нова хвиля спорів щодо взаємозаліку через «банкопад».

Ігор Кравцов продемонстрував типову схему правовідносин, які лягають в основу спорів кредиторів з ФГВФО: спочатку компанія укладає з банком кредитний договір та договори на забезпечення виконання (іпотека, застава, порука); далі компанія стає кредитором банку за іншими договорами (банківського вкладу, банківського рахунку тощо) або набуває статусу кредитора шляхом уступки права вимоги банку; перед оголошенням неплатоспроможності компанія здійснює взаємозалік вимог за названими вище договорами; у результаті ФГВФО оскаржує взаємозалік або компанія подає позов про визнання зобов’язань припиненими.

Після «банкопаду» найбільша кількість кредитних спорів стосувалися об’єднання боржника і кредитора в одній особі, що аргументувалось статтею 606 Цивільного кодексу України. Після несення змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» було встановлено заборону припиняти зобов’язання шляхом вищеназваного об’єднання. Також викладач LHS проаналізував правові позиції судів в інших типових кредитних спорах (неможливість зарахування вимог після введення тимчасової адміністрації, взаємозалік і договори банківського вкладу) і дав юристам поради щодо супроводу таких спорів.

При взаємозаліку у зовнішньоекономічній діяльності необхідно пам’ятати, що спір виникає не тільки між сторонами, а й з органами ДФС, звернув увагу пан Кравцов. Валютні зобов’язання суб’єктів ЗЕД жорстко регламентуються, а взаємозалік вимог за ЗЕД-контрактами може спричинити позапланову перевірку. Однак дії ДФС успішно оскаржуються в адміністративних судах, відзначив лектор.

Бажаю натхнення в дослідженні позицій судів, у тому числі щодо спорів за взаємозаліком, звернувся Ігор Кравцов до слухачів LHS.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів

Кошик