Використання низькоподаткових зон і банківська таємниця залишилися назавжди в минулому — Ярослав Романчук

Про світові тенденції в царині оподаткування говорив у першій лекції курсу «Новели оподаткування» Школи податкової практики Ярослав Романчук, керуючий партнер Юридичної групи EUCON. Він розповів слухачам Legal High School про наслідки для бізнесу від імплементації Україною положень плану BEPS та зазначив, що наразі величезні фінансові ресурси розміщені в низькоподаткових зонах і не оподатковуються в країнах резидентності. За різними даними близько 80% світової торгівлі припадає на операції, які відбуваються між компаніями, що входять до складу однієї групи.

Ще до початку кризи 2008 року лідери провідних країн світу почали замислюватися над тим, як змусити транснаціональні компанії платити податки в країнах, де генерується додана вартість. Лідери «великої двадцятки» вирішили не боротися з окремими проявами ухиляння від оподаткування, а змінити правила гри в цілому. Так і виник план BEPS, що визначає майбутнє міжнародного бізнесу.

За словами Ярослава Романчика, це об’ємний документ, який передбачає 15 кроків по боротьбі з переміщенням капіталів і розмиванню податкової бази. Він порадив розглядати план BEPS через призму трьох складових: явище, документація та набір інструментів. В укладі 15 кроків плану BEPS передбачене удосконалення правил трансфертного ціноутворення, запобігання від ухилення від оподаткування за допомогою міжнародних договорів, оподаткування доходів контрольованих іноземних компаній (КІК) та обмін інформацією.

Лектор нагадав, що наразі Україна не є членом ОЕСР, куди входять 37 країн, однак, вона взяла на себе ряд зобов’язань щодо імплементації наведених вище правил, а також розповів історію впровадження їх в українське законодавство. Важливість зміни підходів до оподаткування викликана, зокрема, і тим, що від ухиляння від сплати податків Україна втрачала від 100 до 200 млрд доларів щорічно. Ярослав Романчик, використовуючи практичні приклади, проаналізував пункти плану BEPS, забезпечені ухваленим Верховною Радою у січні 2020 року законопроєктом №1210, та їх реалізацію в Україні.

Зокрема, він розповів про багатосторонню Конвенцію МLI, імплементація якої Україною дала змогу виконати одразу чотири кроки плану BEPS.

Говорячи про наслідки для українського бізнесу від зміни правил гри, лектор зазначив, що боротьба з офшорами розпочалася з 2015 року і наразі всі прийняли як доконаний факт, що офшори перестали виконувати свою роль і використання низькоподаткових зон залишилося в минулому назавжди, так само в минулому залишилася і банківська таємниця та можливість відкрити рахунок у пристойній юрисдикції. Відтепер стало обов’язковим розкриття кінцевих бенефіціарів. Крім того, європейська директива зобов’язала консультантів у країнах ЄС звітувати перед податковими органами про всі пропозиції стосовно податкового планування, яке може мати ознаки агресивного планування. До того ж невдовзі в Україні запрацює автоматичний обмін фінансовою та податковою інформацією (CRS), який вже імплементували та прийняли в себе багато країн.

Ярослав Романчук розповів про причини використання іноземного елементу при корпоративному структуруванні бізнесу та дав відповідь на такі запитання, чи є життя після офшорів і чи можуть країни ЄС та Польща зокрема стати альтернативою офшорам?

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик