З точки зору цивільного права конфіскація – це спосіб припинення права власності, — Володимир Зубар

Про предмет доказування за позовами про цивільну конфіскацію йшлося під час лекції Володимира Зубара, керуючого партнера ЮФ «Юрлайн». Він описав історію та передумови створення цього правничого інструменту, зазначивши, що необхідність залучати цивільно-правові механізми виникла через неможливість застосування норм кримінального права через презумпцію невинуватості, виправдання підозрюваного в межах кримінального провадження тощо. Саме так виникла цивільна конфіскація, яка може накладатися навіть на майно третьої особи. Головним документом, що унормовує таку конфіскацію, є Конвенція ООН про боротьбу з корупцією. Власне інститут цивільної конфіскації мають багато країн світу.

Лектор підкреслив, що з точки зору цивільного права конфіскація — це припинення права власності, яке не спричиняє наслідків, тобто у подальшому конфіскована річ стає в цивільному обороті як нова. Описуючи перспективи цивільної конфіскації в Україні, він зазначив, що хоча наша країна приєдналася до Конвенції ООН ще 2006 року і внесла відповідні зміни до законодавства, Конституційний Суд визнав норму про цивільну конфіскацію неконституційною, а 65 справ, які перебували у провадженні НАБУ, були закриті через декриміналізацію статті про незаконне збагачення.

Прогалину у законодавстві вирішили виправити народні депутати, які планують повернути норму про незаконне збагачення та цивільну конфіскацію (у вигляді визнання необґрунтованими активів) до Цивільного та Кримінального кодексів України. На думку законотворців, незаконним збагаченням, що тягне за собою кримінальну відповідальність, вважатиметься набуття активів вартістю понад 6500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Володимир Зубар виділив три способи володіння необґрунтованими активами, наголосивши, що суб’єкт може придбати їх самостійно, доручити іншій особі придбати активи або іншим способом вчинити дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження. У широкому розумінні термін «активи» — це грошові кошти, майно, майнові права, нематеріальні активи, навіть криптовалюта; обсяг зменшених фінансових зобов’язань (знижки, прощення боргу); роботи і послуги. Таким чином, на думку лектора, це найширше з можливих на сьогодні трактувань терміна «майно».

За його словами, інститут цивільної конфіскації застосовується, коли сума необґрунтованих активів перевищує 6500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, але кримінальне провадження за статтею 368-5 КК України закрите на підставі пунктів 3, 4, 5, 8, 10 статті 284 КПК України. Спікер наголосив, що цивільна конфіскація стане новим інститутом права, але не є цивільно-правовим з точки зору її природи.

Стосовно незаконного збагачення, то лектор зазначив, що під дію закону підпадатимуть лише ті активи, які набуті після вступу в законну силу нового закону, і саме до таких активів застосовуватиметься цивільна конфіскація. Розглядати такі справи у першій та другій інстанціях буде Вищий антикорупційний суд України (крім деяких винятків), а касаційною інстанцією буке Верховний Суд.

Володимир Зубар наголосив, що у процесі доказування за позовами про цивільну конфіскацію позивачу потрібно довести зв’язок активів з особою та їх необґрунтованість. Докази збирають органи досудового слідства, які мають право без рішення суду запитувати у банків інформацію про вклади та операції особи, чим фактично знищується банківська таємниця. Крім того, у разі виявлення за результатами перевірки декларацій ознак необґрунтованості активів НАЗК звертається до суб’єкта декларування з проханням надати письмові пояснення. У разі ненадання чи надання не в повному обсязі НАЗК інформує НАБУ та САП.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів