За три квартали 2017-го за статтею 212 КК України було зареєстровано 769 справ, з них тільки 23 передано до суду з обвинувальним актом — лектор LHS Олександр Марков

На кримінально-правових наслідках податкових порушень акцентував увагу слухачів Legal High School Олександр Марков, радник, керівник практики оподаткування та податкових спорів ЮФ Redcliffe Partners.

Говорячи про зв’язок кримінального провадження та адміністративного спору, лектор підкреслив: результатом будь-якої податкової перевірки може стати кримінальне провадження. Об’єктивна сторона злочину зазначається в описовій частині акта перевірки, який, як нагадав Олександр Марков, не є правовим актом індивідуальної дії і оскарженню не підлягає. «Пожежі легше запобігти, ніж потім гасити», — відзначає викладач і радить ретельно підготуватися до податкової перевірки і до можливого «переходу» адміністративного спору в кримінальну площину.

Потрібно впровадити систему комплаєнс і процедури KYC («знай свого клієнта»), бути готовим до податкової перевірки і забезпечити комплексний супровід спору та кримінального провадження — такі ключові рекомендації дає спікер.

Викладач LHS озвучив досить красномовні статистичні дані — кількість кримінальних проваджень щодо ухилення від сплати податків за перші три квартали 2017 року. За цей період було зареєстровано 769 кримінальних злочинів за статтею 212 Кримінального кодексу (КК) України, при цьому закрито — 107 кримінальних проваджень, передано до суду з обвинувальним актом — тільки 23. Така статистична динаміка свідчить про те, що інструменти КК України (загроза бути притягнутим до кримінальної відповідальності) використовуються як спосіб переконання/примусу для сплати податків.

При цьому Олександр Марков нагадав, в яких випадках можливе звільнення від кримінальної відповідальності. Відповідно до частини 4 статті 212 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона (до притягнення до кримінальної відповідальності) сплатила податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня). Але «не статтею 212 єдиною…», підкреслив лектор, розповівши про нюанси інших норм, зокрема статей 191, 205 Кодексу, і проаналізувавши практику застосування їх судами. Як зазначалося, здійснення фіктивного підприємництва особою — контрагентом платника податків (стаття 205 КК України) або встановлення факту ухилення від сплати податків (стаття 212 КК України) не може бути безумовним підтвердженням нереальності господарських операцій, відображених у податковому обліку добросовісним платником податків. У зв’язку з цим необхідно мати на увазі, що будь-яка неправомірна діяльність контрагента (у тому числі фіктивне підприємництво) не може бути визнана беззаперечною підставою для притягнення до відповідальності платника податків. Тобто, оскільки згідно зі статтею 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, добросовісний платник податків не може зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів