Забезпечення позову та інші забезпечувальні заходи в цивільному судочинстві — тема лекції партнера EQUITY Олега Маліневського. На переконання лектора Legal High School, актуальність цієї проблематики юристами часто недооцінюється.
Забезпечувальні заходи — це та міна, на якій дуже часто підривалася довіра до судової влади, висловив переконання він, констатуючи: кінцевою метою будь-яких законодавчих трансформацій у рамках судової реформи є відновлення довіри до судової системи.
Олег Маліневський виділив п’ять ознак забезпечувальних заходів: вони застосовуються виключно судами; спрямовані на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства; вимагають наявності певних процесуальних ризиків або ускладнень; пов’язані з обмеженням прав або покладанням обов’язків на учасників справи чи третіх осіб; на відміну від заходів процесуального примусу (глава 9 ЦПК), прямо не пов’язані з протиправною процесуальною поведінкою учасників справи та інших осіб.
Викладач Школи проаналізував, як змінилося законодавче регулювання цього питання в ЦПК, а також детально зупинився на видах забезпечувальних заходів, зокрема на інституті зустрічного забезпечення.
Думка про те, що зустрічне забезпечення це новий інститут цивільного судочинства — міф, переконаний Олег Маліневський.
За його словами, інститут зустрічного забезпечення існував і в попередній редакції ЦПК, але називався «застава»: нова редакція Кодексу лише деталізує і розширює окремі її положення. Лектор розвіяв і другий міф: щодо обов’язковості зустрічного забезпечення.
Незважаючи на те, що розгляд питання щодо зустрічного забезпечення є обов’язковим для суду, при вирішенні питання про забезпечення позову застосування такого інституту є обов’язковим тільки в окремих, обмежених законом випадках, констатував лектор.
Третій міф — це те, що зустрічне забезпечення є інструментом зменшення зловживань.
Нечіткість формулювань щодо підстав застосування зустрічного забезпечення та його розміру значно розширює дискреції суду, відповідно, і можливості для зловживань при його застосуванні. Більше того, відповідач отримує додатковий інструмент для невжиття або скасування заходів забезпечення позову. Не виключено, що інструмент зустрічного забезпечення може бути використаний для забезпечення психологічного спокою судді в резонансних справах, припускає Олег Маліневський.
І, нарешті, останній міф, який він розвінчав у рамках своєї лекції, це думка, що зустрічне забезпечення — всього лише «процесуальна декорація», яка не буде часто використовуватися. На прикладах конкретних судових рішень (ухвал) він продемонстрував, що цей інститут уже отримав досить широке (принаймні порівняно із заставою) застосування.
