Стягнення з СЕО збитків та субсидіарна відповідальність різні речі – таку тему розкривала у своїй лекції Юлія Курило, адвокат, експерт з питань субсидіарної відповідальності власників та керівників бізнесу. Вона зосередила увагу слухачів Legal High School на випадках коли власники чи керівники бізнесу несуть цивільно-правову відповідальність пов’язану з діяльністю компанії. Говорячи про генезис такого явища як юридична особа лектор зазначила, що як формат підприємницької діяльності вона виникла з метою захисту власного майна засновників бізнесу від претензій з боку кредиторів.
Хоча юридична особа існує лише на папері, вона може набувати власність і здійснювати господарську діяльність, тому що від її імені діють посадові особи. Таким чином хоча за діями юридичної особи завжди стоять фізичні особи які ухвалюють управлінські рішення, відповідає за ці рішення завжди компанія всім своїм майном. На жаль, в українських реаліях цей основоположний принцип став підґрунтям для зловживань, коли створювалися компанії-оболонки, котрі, не маючи активів вступали в господарські відносини накопичували борги, а коли наставав час їх стягнення відповідати по боргам було нічим. Так само непоодинокими були випадки коли директор компанії діяв всупереч інтересам компанії переслідуючи власну вигоду. В обох випадках принцип майнової відокремленості позбавляв можливості притягнути до відповідальності нерадиве керівництво.
За словами Юлії Курило будь-яке зловживання корпоративною формою є видом цивільно-правового правопорушення яке має наслідком відповідальність і вона описала коло осіб які можуть притягатися до такої відповідальності. «Закон покладає на посадових осіб обов’язок діяти певним чином на базі принципів, закладених у статті 92 Цивільного кодексу України: діяти розумно, добросовісно та не допускати конфлікту інтересів», – підкреслила лектор, – «Ці базові принципи є основою для аналізу управлінських рішень».
Говорячи слухачам Legal High School про відповідальність посадових осіб вона розкрила алгоритм судового захисту компанії та підкреслила, що ініціатором позову може бути як сама компанія так і один чи кілька учасників товариства які мають сукупно 10% статутного капіталу, причому в обох випадках заявляється позов в інтересах компанії в порядку господарського судочинства. Для стягнення збитків з директора потрібна наявність чотирьох елементів: неправомірності дій, збитку, причинно-наслідкового зв’язку та вина. Саме на перші три елементи слід звернути увагу, формуючи позовну заяву, – переконана Юлія Курило. При цьому вона зауважила, що для встановлення розміру прямих чи непрямих збитків проводиться експертиза. Стосовно вини, то лектор наголосила, що вона презюмується і має спростовуватися посадовою особою-відповідачем. Оскільки вина може бути заподіяна з умислу чи необережності, то у випадку вини з необережності відповідальність зменшується.
Насамкінець лектор із залученням практичних прикладів роз’яснила особливості солідарної та субсидіарної відповідальності та наголосила, що відповідно до частини першої статті 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. Застосування субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство врегульовано частиною другою статті 61 КУзПБ. Частиною другою статті 61 КУзПБ. передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства.
