Звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно і в судовому, і в позасудовому порядку не допускається — Олександр Оніщенко та Антон Каганець

Про спори щодо нерухомості та звернення стягнення на предмети іпотеки розповіли слухачам Legal High School Олександр Оніщенко, партнер МЮФ Integrites, та Антон Каганець, старший юрист МЮФ Integrites. Лектори побудували лекцію на аналізі реальних кейсів судової практики, присвяченої спорам щодо нерухомості. Зокрема, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі №48/340, вони наголосили, що сторона, яка бажає набути нерухомість, повинна впевнитися в правомірності попередніх переходів майна.

Лектори наголосили, що відповідно до постанови КГС ВС від 13 травня 2019 року у справі №905/494/18 визнання права власності у разі втрати правовстановлюючого документа можливе у разі невизнання такого права іншою особою. Причому до моменту введення майна в експлуатацію та реєстрації в установленому порядку набуття його у власність неможливе — на це вказав КГС ВС у постанові від 13 березня 2019 року у справі №910/4032/18.

Говорячи про захист права власності, лектори звернули увагу на постанову ВП ВС від 18 грудня 2019 року №522/1029/18, відповідно до якої права особи, що придбала майнові права на новобудову, повинні захищатися за допомогою норм інституту зобов’язального права, зокрема через відшкодування завданих збитків, а не через визнання права власності. При цьому вони наголосили, що суди можуть визнати майнові прав на об’єкт інвестування, якщо будівля недобудована, принаймні про це вказала ВП ВС у постанові від 20 березня 2019 року №761/20612/15-ц.

Відповідно до постанови ВП ВС від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 рішення суду про витребування майна з чужого незаконного володіння є підставою для внесення запису про право власності. При цьому судове рішення лише підтверджує наявне право власності — так у своїй постанові від 22 травня 2018 року у справі №923/1283/16 вказав КГС ВС. Посилаючись на постанову ВП ВС від 15 січня 2020 року у справі №587/2326/16-ц, лектори відзначили, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права має розглядатися як спір, що пов’язаний із порушенням цивільних прав. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оскаржується.

На підставі судових рішень лектори проаналізували питання віндикації, реституції, кондиції, негаторного позову у спорах щодо нерухомості.

Говорячи про звернення стягнення на предмети іпотеки, лектори послалися на постанову ВП ВС від 23 жовтня 2019 року у справі №922/3537/17, відповідно до якої зареєстрована іпотека або арешт мають вищий пріоритет, ніж заборона або арешт, накладені судом пізніше. Причому такі обтяження не є перешкодою для реалізації майна. При виселенні іпотекодавця з житла, яке було предметом іпотеки, суд повинен визначити, чи кредит брався саме для купівлі предмета іпотеки.

Кредитор може здійснити стягнення на об’єкти нерухомості, які підпадають під «валютний» мораторій, оскільки згода іпотекодавця на це була безпосередньо передбачена в договорі іпотеки, — про це у своїй постанові від 13 червня 2018 року у справі №645/5280/16-ц відзначив КЦС ВС. Водночас було наголошено, що подальша практика Верховного Суду пішла дещо іншим шляхом, вказуючи, що мораторій поширюється і на позасудове стягнення. При цьому звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно і в судовому, і в позасудовому порядку не допускається.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів

Кошик