Заступник директора департаменту, начальник управління правового забезпечення департаменту проблемних активів банку «ПУМБ» Андрій Джура поділився проблемними аспектами зловживань процесуальними правами у справі про банкрутство в межах Школи судової практики Legal High School.
Лектор зазначив, що Господарський процесуальний кодекс України (ГПК) містить перелік зловживань. Зокрема, у частині 2 статті 43 ГПК визначено такі зловживання, як подача завідомо безпідставного позову, позову про відсутність предмета спору або у спорі, який має очевидний штучний характер; необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.
Також лектор нагадав про статтю 132 ГПК, в якій передбачено відповідальність за зловживання процесуальними правами. З-поміж мір, які можуть бути застосовані судом, він виокремив штраф. «Максимальний розмір штрафу цього року може становити 170 тис. грн», – повідомив Андрій Джура.
Також він зазначив, що у разі коли подача скарги, заяви, клопотання визначається зловживанням процесуальними правами, суд, враховуючи обставини справи, має право залишити їх без розгляду або повернути.
Розглядаючи практичні аспекти вказаного питання, він вказав, що у процедурі банкрутства зловживати процесуальними правами може суд, арбітражний керуючий, боржник, кредитор, держава й організатор торгів.
«Суд сам дозволяє затягувати час розгляду справи про банкрутство. Деякі процедури, які за законом мають розглядатися у строк до 115 днів, інколи можуть тривати роками» – навів приклад із власної практики лектор.
Йдеться про випадки, коли суд постановляє окремі ухвали про визнання вимог кожного кредитора замість затвердження реєстру. Також він детальніше зупинився на таких аспектах зловживань правами безпосередньо судом, як вибір арбітражного керуючого та відсутність єдиної судової практики.
«Суди не націлені на дотримання строків процедури банкрутства», – переконаний лектор.
Щодо зловживань процесуальними правами арбітражними керуючими А. Джура звернув увагу на відмову від участі у справі. «Проблемне для кредиторів питання стягнення з кредиторів витрат і винагорода арбітражного керуючого», – зазначив він. Крім того, він розглянув певні аспекти врегулювання питання в проекті Кодексу про процедуру банкрутства. Законодавці пропонують цей обов’язок покласти на ініціатора процедури, але, на думку лектора, ця норма є дуже спірною.
Він переконаний, що не передача арбітражному керуючому документації та печаток, утворення пов’язаних кредиторів, ініціювання банкрутства для блокування стягнення заборгованості є можливими механізмами зловживань процесуальними правами боржником.
Також Андрій Джура розповів про механізми зловживань кредиторами, державою та організатором торгів.
