Які дії повинен вчинити захисник для того, щоб провести підготовче судове засідання ефективно? Відповів на це запитання керуючий партнер ЮК «Ріяко і Партнери», адвокат Євген Ріяко у рамках модуля «Підготовче засідання та інші судові процедури» блоку «Підготовка до судового розгляду в кримінальному провадженні» Школи кримінальної практики Legal High School.
У чинному Кримінальному процесуальному кодексі (КПК) України не так багато статей щодо питання підготовчого судового засідання. Отримавши обвинувальний акт, суд повинен призначити підготовче засідання протягом п’яти днів. На практиці ж, за словами лектора, таке підготовче засідання може призначатися і після закінчення восьми місяців. Усереднений термін для призначення підготовчого засідання — один місяць.
Отримавши обвинувальний акт, суд має два можливих варіанти дій: призначити справу до розгляду або прийняти рішення про повернення обвинувального акта. Спікер проаналізував обидва варіанти.
Перший варіант. У цьому контексті, як зазначив лектор, адвокат має перевірити, чи слухається справа належним судом (хоча слідчі тут дуже рідко помиляються). На цій стадії адвокат повинен заявити про перелік осіб, які підлягають допиту Таке прохання бажано адресувати суду в письмовому вигляді. Крім того, ця стадія процесу — фактично остання можливість для реалізації права адвоката на збір або витребування доказів.
Другий варіант. До обвинувального акта долучається реєстр матеріалів досудового розслідування. Вважається, що акт і реєстр — це єдиний документ, і деякі юристи починають шукати також недоліки самого реєстру. Ця позиція, за словами лектора, досить суперечлива — суди часто стоять на тому, що недоліки реєстру не впливають на рішення суду, однак якщо судді приймають рішення про повернення обвинувального акта, то серед іншого також вказують на недоліки реєстру.
Досить часто, формулюючи обвинувальний акт, слідчий забуває додати слово «можливо» або «ймовірно», що порушує презумпцію невинуватості особи. Обвинувальний ухил обвинувального акта також береться до уваги при прийнятті рішення про повернення акта. Серед інших можливих підстав для повернення документа лектор виділив таке: незазначення шкоди, експертизи, зазначення доказів («Це порушує принцип змагальності», — уточнив адвокат), дефекти анкетних даних.
Також пан Ріяко зупинився на «класичних» підставах для повернення обвинувального акта: виклад фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими (неповне, не конкретизоване, суперечливе, непослідовне); правова кваліфікація з посиланням на закон України про кримінальну відповідальність (незгода з кваліфікацією, відсутність посилання на закон); формулювання обвинувачення (відсутність зміни статусу, відсутність обвинувачення по суті).
«Неякісне обвинувачення — це далекоглядний крок до виправдувального вироку або головний біль для належного захисту? Таким питанням, ймовірно, переймається кожен правозахисник», — відзначив спікер і порадив вдаватися до такого інструменту тільки тоді, коли прокурор не може виправити допущені помилки. Євген Ріяко звернув увагу на те, що коли прокурор змінює обвинувачення, то нівелює право на захист вашого клієнта. Фактично це нове змінене обвинувачення, від якого клієнт захищатися не міг. Лектор прогнозує, що рано чи пізно законодавець дійде до того, що заборонить змінювати правову кваліфікацію або по-новому викладати фактичні обставини справи, крім виправлення технічних помилок. І яскравий виправдувальний вирок на підставі порушення права на захист з огляду на зміни обвинувального акта, який встоїть в усіх судових інстанціях, тільки прискорить такий законодавчий крок.
