Про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень в Україні у практиці Верховного Суду розповіла слухачам Legal High School Катерина Цірат, адвокат Jurvneshservice, к.ю.н.
Лектор відзначила, що підстави для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу (МКА) можуть бути такими:
— недієздатність сторони і недійсність угоди (недієздатність однієї зі сторін арбітражної угоди або недійсність арбітражної угоди за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували (якщо немає вказівки на такий закон — за законом держави, де рішення було винесене);
— неповідомлення про арбітражний процес (сторона не була належним чином повідомлена або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення);
— невідповідність рішення або складу МКА арбітражній угоді сторін (рішення винесене щодо непередбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, а також коли склад МКА або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж);
— скасування рішення МКА (рішення ще не стало обов’язковим для сторін, або було скасоване, або його виконання зупинене судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийняте).
Тягар доказування таких підстав покладається на сторону, проти якої спрямоване рішення МКА і яка, відповідно, заперечує проти надання дозволу на його виконання. При цьому лектор наголосила, що є підстави для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення МКА, які суд зобов’язаний дослідити ex officio, хоча сторони також можуть посилатися на існування цих підстав. Такими підставами є неарбітрабельність спору (коли відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення МКА) або суперечність визнання та виконання рішення МКА публічному порядку України.
Щодо арбітражної угоди, яка не може бути виконана або є недійсною, Катерина Цірат підкреслила, що питання про недійсність (невиконуваність) арбітражної угоди може порушуватися у судах господарської юрисдикції (і справа може дійти до Верховного Суду, але, зрозуміло, не у процедурі визнання і виконання арбітражного рішення). Коли таке питання порушується стороною на етапі виконання, необхідно аналізувати поведінку такої сторони на етапі арбітражного розгляду.
Лектор навела приклади з практики Верховного Суду, в яких сторони спору використовували як обґрунтування для відмови у виконанні рішення МКА такі підстави, як невиконуваність арбітражної угоди, неповідомлення сторони про арбітражний процес, порушення публічного порядку України тощо.
Катерина Цірат порадила використовувати в адвокатській діяльності Огляд практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах щодо надання дозволу на виконання рішень міжнародних комерційних арбітражних судів та їх оспорювання; так званий CLOUT, або базу прецедентного права за текстами ЮНСІТРАЛ; Керівництво по Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 1958 рік), а також Керівництво Міжнародної ради з комерційного арбітражу по тлумаченню Нью-Йоркської конвенції 1958 року (посібник для суддів).
