Після вступу України до СОТ тарифи знизилися у чотири-п’ять разів, отже, тарифне регулювання втрачає своє значення — Олександр Терещенко

Про нетарифні бар’єри в міжнародній торгівлі йшлося в рамках лекції Олександра Терещенка, старшого юриста AEQUO. Розповідаючи слухачам Legal High School про нетарифні обмеження при імпорті, він зазначив, що у кожного імпортера виникає два базових питання. Перше — тарифне регулювання, тобто сума платежів, які потрібно сплатити імпортерові, аби випустити товар у вільний обіг (мито, ПДВ, акциз). При цьому лектор відзначив, що після вступу України до СОТ, тарифи знизилися у чотири-п’ять разів, отже, тарифне регулювання втрачає своє значення. Наразі середня ставка мита складає 5–7% і не створює значних бар’єрів для торгівлі.

Саме тому особливого значення набуває друге базове питання імпортера, тобто нетарифне регулювання, — комплекс дозвільних документів, які потрібно оформити, аби випустити товар у вільний обіг (дозволи, реєстрації, технічні регламенти, ліцензії та квоти передвідвантажувальні інспекції, антидемпінг та компенсаційні заходи, експортний контроль, санітарні та фітосанітарні заходи, екологічні стандарти тощо).

«Навіть у разі, якщо ви в ході виконання зовнішньоекономічного контракту сплатили кошти за товар і стали його власником, ви не можете ним вільно розпоряджатися, поки не виконаєте комплекс заходів, передбачених тарифним та нетарифним регулюванням», — підкреслив Олександр Терещенко.

Опираючись на власний досвід, він зазначив, що згідно з дослідженням, проведеним у 2019 році Конференцією з торгівлі та розвитку ООН (UNCTAD), нетарифне регулювання обходилося трейдерам удвічі дорожче, ніж тарифне, та ще й потребує доволі багато часу.

Говорячи про нетарифні бар’єри у міжнародній торгівлі, лектор відзначив, що такими бар’єрами можуть вважатися будь-які фактичні перешкоди торгівлі, не пов’язані з тарифами. Ними, зокрема, можуть бути: ліцензії, квоти, правила походження, визначення митної вартості, санітарні норми, сертифікація і технічне регулювання. Вони стають нетарифними бар’єрами у разі, якщо застосовуються у непрозорій формі і створюються умови, коли належне отримання цих документів є або дуже ускладненим, або завдає значних перешкод у торгівлі.

Ілюструючи тему лекції українськими реаліями, Олександр Терещенко зазначив, що найактуальнішим нетарифним бар’єром в Україні є ліцензія на імпорт озоноруйнівних речовин і фторованих парникових газів, що особливо актуально для імпортерів побутової техніки (холодильників та кондиціонерів), які по декілька місяців не можуть отримати таку ліцензію.

Розкриваючи поняття «експортний контроль», лектор підкреслив, що це контроль військових товарів і товарів подвійного використання. При цьому контролюються не лише товари, але й послуги, програмне забезпечення і технології. Контролюється не лише експорт, але й імпорт і транзит. Він описав слухачам Legal High School процедуру експортного контролю та навів перелік необхідних для цього документів.

Крім того, було розглянуто такий нетарифний бар’єр, як санкції, які запроваджуються указами Президента України стосовно осіб та компаній. Лектор наголосив на важливості перевіряти санкційні списки при здійсненні корпоративних, антимонопольних проєктів, операцій з нерухомістю та фінансуванням.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик