Школа з реструктуризації та банкрутства Legal High School продовжує свою роботу. У рамках модуля «Задоволення вимог кредиторів фізичної особи» блоку «Банкрутство фізичних осіб» про нюанси черговості задоволення вимог кредиторів фізичної особи розповів радник ЮФ Evris, член дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, віце-президент ВГО «Саморегулівна організація фахівців конкурсного процесу» Сергій Донков.
Кодекс України з процедур банкрутства став дуже очікуваним документом і приймався з великими труднощами. Пан Донков нагадав, що 15 квітня 2019 року Президент України підписав документ, але його офіційної версії ще немає. Лектор порівняв банкрутство з виконавчим провадженням — він переконаний, що ці дві процедури має бути гармонізовано з огляду на однаковий предмет.
«Черговість задоволення вимог кредиторів — на перший погляд має ознаки дискримінаційної норми, ви так не вважаєте? Хіба у нас немає принципу рівності перед законом і судом? Чому ми розставляємо кредиторів за рангом?» — переймався питаннями лектор. Він зупинився на принципах рівності: рівні права, об’єктивне ставлення, рівність розподілу та рівність результату. «У банкрутстві все навпаки, все набуває іншої спрямованості», — зазначив Сергій Донков. Він звернув увагу на те, що поза чергою виплачуватимуться винагорода та відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов’язаних з виконанням його повноважень. Таке законодавче нововведення спікер сприймає дуже позитивно — це дасть змогу арбітражним керуючим вийти «з тіні», адже зараз винагорода арбітражному керуючому виплачувалася після задоволення вимог кредиторів.
«Процедура банкрутства фізичних осіб та інститут арбітражних керуючих — це гримуча суміш і ніхто не знає, що з цього вийде», — зазначив лектор. Він озвучив думку деяких колег, які вважають, що інститут банкрутства фізичних осіб ще не на часі, не можна ще більше розхитувати корабель банківської системи. Пан Донков з цим категорично не згоден, він вважає, що такі судження, можливо, спровоковані ще й відсутністю фінального тексту Кодексу. По-перше, процедуру банкрутства не так легко відкрити. По-друге, нове законодавство містить ряд економічних маркерів, що дають змогу перевірити сумлінність боржника: боржник повинен подати майнові декларації членів своєї сім’ї за останні три роки, можна досліджувати дані з реєстрів. Проте арбітражні керуючі повинні обережно застосовувати отримані інструменти, щоб уникнути соціального вибуху. Лектор процитував іншого свого колегу, який свого часу зазначив, що банкрутство фізичних осіб — це соціальна пільга для сумлінних суб’єктів. Але тут справа не стільки в правовій базі, скільки в правовій культурі. Лектор переконаний, що мине ще багато часу, поки суб’єкти почнуть застосовувати нові законодавчі інструменти сумлінно.
Потім пан Донков розповів про концепцію фактичної рівності — політику позитивної дискримінації — з метою досягнення соціальної справедливості. Вимоги кредиторів задовольняються у такій черговості: в першу чергу задовольняються вимоги до боржника про сплату аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи та сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) та здійснюються розрахунки з іншими кредиторами; в третю чергу сплачується неустойка (штраф, пеня) за внесеними до реєстру вимогами кредиторів. Така модель відрізняється від інших подібних моделей.
