Необхідність монополії суду на призначення експертизи — спірне питання, вважає спікер LHS Дмитро Таранчук

Про значення висновку експерта як доказу в судових справах щодо торгових марок слухачам Школи судової практики Legal High School розповів Дмитро Таранчук, керівник юридичного департаменту ПАТ «Фармак».
До поняття доказів належать будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність певних обставин чи фактів. Одним із таких є складений у порядку, визначеному законодавством, висновок експерта, що являє собою докладний опис проведених експертом досліджень, зроблених у результаті висновків та обґрунтованих відповідей на запитання, поставлені експертові. Так, предметом висновку експерта не можуть бути питання права, які залишаються на розсуд суду, адже експертиза проводиться для встановлення фактів та обставин, для чого необхідні саме спеціальні знання в конкретних сферах.
Оновлене процесуальне законодавство вносить суттєві зміни щодо можливості надання висновків судових експертів як доказів. Попередньою редакцією ГПК України було чітко встановлено, що саме господарський суд призначає експертизу. Сьогодні ж висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Саме тому, на думку Дмитра Таранчука, активно пожвавився процес залучення експертів та замовлення їхніх висновків.
За словами лектора, до цієї ситуації є різні ставлення. Очевидно, що наявність великої кількості висновків — це все-таки шлях до більш повного розгляду справи. Проте, з іншого боку, є можливість подання до суду великої кількості протилежних висновків обома сторонами. Зрозуміло, що такі висновки суду буде важко оцінити.
Пан Таранчук розповів про рішення у справі, прийняте в грудні 2017 року, коли одна із сторін подала клопотання про залучення як доказу висновку експерта. Єдиною причиною, яка об’єктивно не залежала від такої сторони, є те , що чинний тоді ГПК України не дозволяв надати висновок судового експерта, який міг би бути доказом у справі. Та суд вирішив, що оскільки суб’єкт звернувся до експерта вже після прийняття рішення у справі, то в нього не було висновку експертизи на час судового провадження, тому такий висновок не був залучений як доказ.
Також доповідач навів яскраві приклади залучення висновків експертів із власної практики. Одна із таких справ (2004—2005 років) — це спір щодо торгової марки «Валідол-Лугал». Луганський завод отримав реєстрацію такої ТМ, а компанія «Фармак» як власник ТМ «Валідол» звернулася з позовом до господарського суду про визнання ТМ «Валідол-Лугал» недійсною. Було проведено дві судові експертизи. Висновок однієї з них: «Ані словесний елемент «Валідол», ані словесний елемент «Лугал» не займають домінуюче положення». А у висновку повторної експертизи зазначено, що саме слово «Лугал» займає домінуюче положення у зображенні знака для товарів і послуг «Валідол-Лугал». Та, як вважає лектор, обидві експертизи викликають запитання.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів