Забезпечення позовів у спорах з держорганом у більшості випадків не працює на випередження примусового стягнення зі спірних рішень про штрафи, а тому виникають судові спори про відшкодування коштів з бюджету. Про практику стягнення з органів державного казначейства як окремі види адміністративних спорів слухачам Школи судової практики Legal High School розповів Андрій Чехонадський, керівник групи претензійно-позовної роботи ПАТ «Рітейл Груп», адвокат.
За словами лектора, дуже важливо в справах про стягнення коштів з держави одразу правильно вирішити питання про юрисдикцію. Якщо справедливе рішення буде ухвалене в неправильній юрисдикції, воно завжди буде скасоване Верховним Судом і треба буде знову йти до суду першої інстанції, але вже іншої юрисдикції. У виграші тільки держава, яка може довше затягувати з виплатою.
Так, якщо в позовних вимогах до держави порушується питання не тільки про стягнення деяких засобів, але й про визнання протиправним бездіяльності, дії, рішення суб’єкта владних повноважень — це адміністративні спори. При цьому треба звернути увагу на те, що закон не дозволяє розглядати адміністративні спори про стягнення з бюджету на суму понад 500 прожиткових мінімумів для працездатної особи в спрощеному порядку.
Андрій Чехонадський відзначив: якщо в позові йдеться про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю державного органу, то в таких спорах державне казначейство треба обов’язково залучати як співвідповідача. Але якщо спір стосується повернення якоїсь суми — штрафу будь-якого з контролюючих органів, наприклад архітектурно-будівельного контролю або держпотребслужби, то вимоги може бути заявлено тільки до такого органу.
Лектор наголосив на тому, що Верховний Суд нарешті визначив особливості розгляду таких спорів і присікає маніпуляції держорганів, які намагаються перевести позовні вимоги на Держказначейство.
При цьому, виходячи з практики ВС, правильним буде таке формулювання позовної вимоги: стягнути з державного бюджету через органи державного казначейства заборгованість таку-то на користь такого-то.
На завершення пан Чехонадський відзначив, що, з практики ВС, тривале невиконання казначейством судових рішень про виплату компенсації або повернення коштів може бути підставою для пред’явлення до нього позову про стягнення моральної шкоди, заподіяної тривалим невиконанням судових рішень.
