Невиконання судового рішення — норма життя чи стаття КК України?

У Lеgal High School тривають заняття у рамках блоку «Злочини проти правосуддя». Невиконання судового рішення — норма життя чи стаття Кримінального кодексу (КК) України? Це практично філософське для українських реалій питання лягло в основу лекції Богдана Слободяна, адвоката ЮК EQUITY.

«Право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним»: свою лекцію спікер почав з нагадування ключової тези Європейського суду з прав людини (Євросуд), яка є особливо актуальною для України. Так, згідно з даними офіційної статистики, до 2016 року (коли, як відомо, було проведено реформу виконавчого провадження та введено змішану систему виконання судових рішень), показник виконання рішень національних судів був на рівні 6%. На сьогодні цей показник збільшився у кілька разів — у середньому до 18%, але все одно залишається критично низьким. Щоправда, такий критерій, як виконання судових рішень, є одним із головних показників ефективності сфери правосуддя. Не найкращим чином йдуть справи і в сфері виконання рішень Євросуду: у середньому відповідний показник не перевищує 5—10%. На системність проблеми невиконання судових рішень у нашій державі вже неодноразово звертав увагу Євросуд, зокрема в рішеннях «Іванов проти України» і «Бурмич та інші проти України».

Богдан Слободян розповів про нюанси і проблематику застосування статті 382 КК України, яка встановлює кримінальну відповідальність за умисне невиконання судового рішення (мінімальна санкція — штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, максимальна — позбавлення волі на строк від трьох до восьми років). Так, тільки за період з січня по жовтень цього року було зафіксовано близько 3500 тисяч кримінальних правопорушень у порядку статті 382 КК України. Але, незважаючи на таку значну кількість кримінальних проваджень, до судів було направлено не більше 60 обвинувальних актів, тобто не більш ніж у 2% випадках. Як свідчить практика, ефективність розслідування кримінальних проваджень у цій частині залишає бажати кращого, підкреслив лектор.

Спікер окремо сфокусувався на проблематиці розмежування кримінальної та адміністративної відповідальності за невиконання судових рішень, на об’єктивній і суб’єктивній стороні цього злочину, особливості перебування під слідством та інших нюансах правозастосування. Серед найбільш типових причин невиконання судового рішення пан Слободян виділив зловживання правом на подання клопотання щодо необхідності роз’яснення судового рішення, а також відсутність факту його отримання.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів