Тенденції податкових спорів 2020 року за участю енергокомпаній — тема лекції Лариси Антощук, адвоката, керівника практики вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine. Вона приділила увагу питанням проведення перевірок у період карантину, зазначивши, що першочергово на проведення документальних та фактичних перевірок з 18 березня по 31 липня було встановлено мораторій, а тепер, найвірогідніше, таких перевірок не буде до кінця податкового року.
Проте йдеться лише про планові перевірки. Керуючись необхідністю наповнення бюджету, податкові органи мусили використовувати інші інструменти, які прямо їм дозволені. Зокрема, це позапланові перевірки з питань бюджетного відшкодування з ПДВ, фактичні перевірки, відкриття кримінальних проваджень. На основі власної практики лектор зробила такий висновок: впродовж останніх чотирьох місяців підприємства, які заявляють суми до відшкодування ПДВ, одразу ж отримують наказ на податкову перевірку. Крім того, дозволені фактичні перевірки підакцизних товарів і компаній, пов’язаних з торгівлею паливом, тютюном та іншими підакцизними товарами. Також вона розповіла про дві законодавчі ініціативи, що мають на меті поновити право проводити податкові перевірки. Зараз вони перебувають на узгодженні в парламенті (законопроєкти №4101 та №4145).
За словами Лариси Антощук, наразі податкові органи роблять акцент на перевірці операцій у розрізі ПДВ-наслідків, причому йдеться не лише про бюджетне відшкодування, а й про так звані конверторні центри — «сірі» компанії, що видають «паперові» кредити учасникам ринку. Спільна робота ДФС та правоохоронних органів дозволила таким чином повернути до бюджету, за офіційними даними, 18 млрд грн ПДВ, якими зловживали конверторні центри.
З огляду на те, що перевірки, можливо, розпочнуться вже у жовтні-листопаді і матимуть відверто фіскальний характер, лектор проаналізувала інструмент недопуску до проведення перевірки шляхом оскарження включення підприємства до плану-графіка перевірок та дала рекомендації щодо його застосування, аби запобігти накладенню адміністративного арешту, посилаючись на судову практику Верховного Суду.
Також було розглянуто практику спорів з елементами нереальних операцій, які часто використовуються податковими органами в актах перевірок для обмеження права платників на податкові наслідки операцій. Використовуючи методичні рекомендації ДФС, лектор навела перелік критеріїв, за якими податкові органи визначають нереальність господарських операцій. Вона надала поради щодо доказової бази, яку потрібно зібрати платникові податків для відстоювання своєї позиції, та навела приклади судової практики за такими справами.
Аналізуючи спори щодо операцій з іноземним елементом, Лариса Антощук зазначила, що податківці в актах перевірки часто плутають визначення кінцевого берефіціара, яке міститься в Податковому кодексі, з аналогічним визначенням, що наведене у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». На її думку, така плутанина може використовуватися платником податків для успішного захисту своїх прав, і на підтвердження цієї тези лектор навела приклади судової практики та сформулювала рекомендації з підготовки доказової бази у таких спорах.
Насамкінець Лариса Антощук розглянула спори з питань трансфертного ціноутворення, зазначивши, що за сім років застосування законодавства рішення було прийняте у 392 спорах, причому результати розгляду загалом на користь платників податків — виграно 209 справ.
Також лектор спрогнозувала напрями, на яких буде зосереджено головну увагу податківців у 2021 році, та дала поради щодо мінімізації можливих ризиків за результатами податкових перевірок, а також закликала стежити за змінами законодавства та новими висновками Верховного Суду.
