В Україні є можливість встановлювати розмір аліментів і додаткових виплат у договірному порядку, нагадує Ірина Мороз, AVELLUM

«Специфіка практики стягнення аліментів. Захист відповідача з великими офіційними доходами» — з такою темою у рамках модуля «Права дітей у справах про розлучення» спецкурсу із сімейного права Legal High School виступила партнер AVELLUM Ірина Мороз.

Лектор нагадала, що в липні 2017 року набули чинності зміни до сімейного законодавства, які встановлюють більш ефективний порядок визначення розміру та діючі механізми стягнення аліментів з боржників. Що нового? По-перше, підвищення мінімального розміру аліментів. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. По-друге, тепер аліменти є власністю самої дитини. По-третє, новацією став облік при визначенні аліментів наявності грошових коштів, рухомого і нерухомого майна. Більше того, за словами пані Мороз, беруться до уваги і доведені стягувачем витрати платника аліментів, у тому числі, на придбання нерухомого або рухомого майна. Корисно в цьому контексті вивчати електронні декларації про доходи, які мають публікувати публічні люди. «Юридичні радники повинні проводити власне розслідування і досліджувати питання доходів опонента клієнта, не обмежуючись наданими клієнтами доказами», — наголосила спікер.

Ірина Мороз підкреслила, що законом передбачається можливість стягнення аліментів у наказовому (спрощеному) провадженні за заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, поданого тим із батьків або іншим законним представником дитини, з якими вона проживає. З моменту відкриття наказного провадження і до отримання судового наказу про призначення аліментів має пройти три дні. Лектор акцентувала увагу на тому, що спосіб стягнення аліментів визначає винятково стягувач, а не суд: у твердій грошовій сумі або у вигляді конкретної частки доходу другого із подружжя. Суд при вирішенні питання про розподіл майна між подружжям має право зменшити частку у спільній сумісній власності того із подружжя, хто ухилявся (ухиляється) від обов’язку утримувати своїх дітей.

Пані Мороз радить фіксувати аліменти в момент розірвання шлюбу, навіть якщо сума виплати невелика. Необхідно зберігати чеки або інші докази про виплату аліментів. Також не треба забувати про те, що в Україні є можливість встановлювати розмір аліментів і додаткових виплат у договірному порядку.

Крім цього, новим законодавством удосконалено механізм відповідальності за несплату аліментів і впроваджено відповідальність за прострочення оплати додаткових витрат на дитину. Так, платник зобов’язаний на вимогу одержувача додаткових витрат сплатити суму заборгованості за додатковими витратами з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Спікер зазначила, що законом встановлено можливість накладення нових обмежень на неплатників аліментів (щодо виїзду за межі України, управління транспортним засобом, користування зброєю, полювання). Умовою застосування такого запобіжного заходу є наявність заборгованості впродовж більш ніж півроку, а підставою — постанова державного виконавця. Обмеження можуть застосовуватися тимчасово до погашення боржником суми в повному обсязі. Буває, що боржники дізнаються про накладення обмежувальних заходів вже під час перетинання кордону (так буває, коли боржник не отримав постанови держвиконавця). До неплатників аліментів також можуть бути застосовані суспільно корисні роботи і навіть адміністративний арешт строком до 15 діб.

Говорячи про судову практику, Ірина Мороз звернула увагу на постанови Верховного Суду від 23 січня 2019 року (справа №295/12364/16-ц), від 3 квітня 2019 року (справа №333/6020/16-ц) та 20 лютого 2019 року (справа №344/15143/14-ц).

На завершення лекції спікер проаналізувала іноземні юрисдикції і можливості стягнення аліментів за кордоном.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів