Часткове розкриття доказів у порядку статті 290 КПК України викликає обґрунтовану підозру в походженні матеріалів — Олександр Тананакін

24 березня заняття у Школі кримінальної практики Legal High School були присвячені підготовці до судового розгляду в кримінальному провадженні. Про те, як стороні захисту виконати зобов’язання розкриття доказів сторони обвинувачення, слухачам розповів Олександр Тананакін, адвокат АО Barristers.

Він зауважив, що на перший погляд тема не є складною, але більш глибокий аналіз показує, що її можна розділити на кілька питань.

Одразу ж виникає питання: які матеріали, зібрані захисником, потрібно розкривати обвинуваченню? Звичайно, в першу чергу потрібно розкривати ті матеріали, які можна буде використовувати з метою захисту в судовому розгляді. Деякі адвокати розкривають інформацію частково, але лектор цього не радить, бо часткове розкриття викликає обґрунтовану підозру в походженні матеріалів.

Наступним питанням, що виникають у ході розкриття інформації, є таке: чи треба розкривати матеріали, які підтверджують вину підзахисного? Олександр Тананакін вважає, що це питання обов’язково потрібно погоджувати з клієнтом, оскільки підтвердження вчинення ним одного злочину може доводити невинуватість клієнта в іншому, більш тяжкому злочині. Тим більше, що суд у ході розгляду може перекваліфікувати злочин у менш тяжкий. «Якщо стоїть вибір між поганим і жахливим, потрібно вибирати погане», — вважає лектор.

Ще одне питання — що робити, якщо не всі докази встигли зібрати, як у такому разі розкривати інформацію? Лектор наголосив, що в цьому випадку простежується явна нерівність сторін: адже сторона обвинувачення у разі, якщо вона не встигає зібрати потрібні докази, може самостійно продовжити слідство до трьох місяців, а потім звернутися до слідчого судді з ініціативою продовження досудового слідства. Мотивом такого продовження можуть служити призначені експертизи. Сторона захисту можливості продовжити слідство позбавлена.

У разі коли адвокат надіслав запити або клопотання, призначив експертизи і не встиг отримати на них відповіді, Олександр Тананакін радить слухачам Legal High School розкривати стороні обвинувачення ті матеріали, на підставі яких ви чекаєте тих чи інших відповідей на запити або експертні висновки. У такому разі висновки експерта, отримані пізніше, можна використовувати в суді як доказ, і прокурор не зможе заявити, що він недопустимий, оскільки не розкритий стороною захисту в порядку статті 290 КПК України.

Також популярне питання — як подавати докази на стадії судового розгляду. На думку лектора, все залежить від стадії розгляду і причин, за якими ці докази не було подано раніше. У разі якщо адвокатові відмовлено в наданні будь-яких відомостей, посилаючись на їх службовий характер, він може клопотати перед судом про їх витребування, але для цього потрібно надати суду докази того, що ви за цією інформацією зверталися, — тобто копії адвокатського запиту, відмова на нього тощо.

Щодо документів, які отримали у ході судового розгляду (а він може тривати роками) і які можуть суттєво вплинути на хід розгляду, лектор підкреслив, що адвокат має право надати їх у суді та використовувати як доказ, попередньо розкривши їх прокурору.

Що робити, якщо сторона обвинувачення не хоче ознайомлюватися з матеріалами захисту? Лектор вважає, що це її право, однак КПК України регламентує процедуру розкриття доказів. Кодекс не зобов’язує адвоката бути кур’єром, тож достатньо повідомити прокурора, а також повідомити адресу, за якою він може ознайомитися з доказами, резюмував Олександр Тананакін.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик