Завершила спецкурс «Новели оподаткування» Школи податкової практики лекцією про податкових консультантів як суб’єктів фінансового моніторингу Вікторія Фоменко, партнер, керівник практики податкового і митного права ЮФ Integrites, яка розповіла слухачам Legal High School про що (не)можна говорити зі своїм податковим консультантом. Вона зосередила увагу на тих процесах, що відбуваються в Україні та світі з огляду на деофшоризацію та обмін інформацією про агресивне податкове планування.
Лектор навела перелік ситуацій, в яких власник бізнесу найчастіше звертається за допомогою до податкових консультантів, і наголосила, що таке спілкування з консультантом може підлягати моніторингу та звітуванню в рамках Директиви 2011/16 (DAC6). Директива ЄС 2018/822 Ради ЄС передбачає розкриття транскордонних схем агресивного податкового планування, застосовується лише щодо прямих податків (не застосовується щодо ПДВ, мита, акцизу, соціального податку). Вікторія Фоменко наголосила, що хоча директива не забороняє і не обмежує трансакції, однак накладає зобов’язання щодо звітування про такі трансакції.
Вона вказала на підстави для подання звітності, підкресливши, що інформування стосується лише транскордонних трансакцій, а також навела критерії, за якими трансакція визнається транскордонною і підпадає під звітування.
Як приклад трансакцій, які підпадають під звітування, лектор вказала на трансакції, що включають передачу нематеріальних цінностей, які важко оцінити; трансакції, де встановлюється залежність винагороди посередника від успіху в досягненні податкової вигоди, трансакції між взаємопов’язаними підприємствами, де одна із сторін — резидент низькоподаткової юрисдикції або юрисдикції з чорного списку ЄС або OECP.
Вікторія Фоменко відзначила, що відповідну звітність про трансакцію подають або посередники, залучені до розробки та реалізації трансакції, або платник податку у разі, якщо посередника немає, знаходиться за територією ЄС або має право професійної таємниці. Якщо в трансакції задіяні декілька посередників, кожен із них повинен звітувати, якщо вони не мають доказів, що ця інформація вже була подана в країні ЄС.
Лектор навела перелік вимог, що висуваються до поданої інформації та для яких цілей така інформація може бути використана, а також описала процедуру, строки подання звітності та санкції, передбачені країнами ЄС за неподання такої звітності.
Аби мінімізувати ризики у разі роботи з європейськими посередниками, Вікторія Фоменко радить таке: переглянути всі транскордонні трансакції, що відбулися з 25 червня 2018 року; з’ясувати, які домовленості можуть спричинити зобов’язання щодо звітування шляхом визначення потенційно застосовних ознак до трансакції; ідентифікувати, хто буде зобов’язаний звітувати, адже зобов’язання може перейти на самого платника податків; ідентифікувати посередників, які беруть участь у транскордонних трансакціях, налагодити зв’язок з ними та переконатись, що вони виконуватимуть свої зобов’язання щодо звітності.
Повертаючись до українських реалій, лектор проаналізувала основні зміни законодавства, внесені Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 6 грудня 2019 року, який набув чинності 28 квітня 2020 року.
