День кар’єри в Legal High School, генеральним партнером якого стала MS Cameron McKenna Nabarro Olswang, розпочався з LHS Discussion HUB на тему «Зумери VS міленіали: зіткнення поколінь у робочому процесі».
Як зазначив модератор дискусії Сергій Саченко, директор із розвитку бізнесу Legal High School, День кар’єри — це не лише ярмарок вакансій від топових юридичних фірм і юридичних департаментів компаній та державної служби, але й лекторій, де проводяться майстер-класи й семінари від визнаних майстрів-експертів юридичного ринку. Дискусія, з якої відкривається нинішній день кар’єри, присвячена конфлікту поколінь. За словами Сергія Саченка, такі конфлікти виникають у будь-якій професії, але саме в юриспруденції вони мають найбільш яскравий характер, адже юристи часто бувають харизматичні й амбіційні вже на самому початку кар’єри. І хоча формат дискусії відбувається у формі батлу між зумерами та міленіалами, її завдання — почути одне одного і знайти точки дотику для ефективної співпраці.
Як зазначив Євген Ковтуненко, керуючий партнер МЮК KODEX, кожне покоління юристів мислить по-різному. Водночас він послався на власний досвід і наголосив, що для нього було мрією досягти рівня провідних юридичних фірм того часу. З нинішнього покоління студентів-юристів, навпаки, мало хто цікавиться рейтингами, хоча, на його думку, без бажання стати найкрутішим юристом взагалі не потрібно приходити в цю професію. Спікер відзначив високий рівень знань студентів, проте наголосив, що мова йде не про те, хто краще знає норми кодексів, а про вміння найбільш креативно їх застосовувати в складних ситуаціях та здатність зробити максимально великий обсяг роботи за найкоротший строк. Тож він вважає, що головною навичкою, яку потрібно розвивати юристу-початківцю, є гнучкість мислення. А щоб досягти високих заробітків, пан Ковтуненко радить молодим юристам, крім юриспруденції, освоювати суміжні галузі, зокрема маркетинг.
Про креативність та енергійність молодих юристів говорила також Ірина Фролова, суддя Шевченківського районного суду міста Києва. Порівнюючи нинішніх молодих юристів та юристів свого покоління, вона відзначила зміну мотивації: в її часи молодь працювала дуже багато за невелику винагороду, щоб у перспективі побудувати кар’єру. Нинішнє покоління не готове йти на такі жертви. Вона вважає, що час, у якому відбувається становлення молодого юриста, суттєво впливає на його мотивацію. Крім того, зумери відрізняються від міленіалів тим, що дозволяють собі бути креативними, волелюбними, вони значно менше уваги приділяють суспільному визнанню, зокрема у вигляді потрапляння до рейтингів. Вони не готові долати труднощі, жертвувати нинішнім життям і добробутом заради майбутньої кар’єри. Перевагами старту кар’єри в суді вона назвала можливість опанувати найбільш широку практику та ознайомитися з принципами роботи всіх сторін судового процесу, що в майбутньому стане конкурентною перевагою.
Про важливість розміру матеріальної винагороди для молодого юриста говорив Сергій Савинський, юрист GRACERS. На його думку, обсяг бажаної винагороди може визначатися різними факторами, проте реальна винагорода визначається тим, якого рівня питання (від редагування документа до спілкування з клієнтом) працівник може вирішити самостійно, без залучення старших колег та керівництва фірми. Також бонусом до розміру винагороди стане можливість залучати нових клієнтів. Проте ніхто не буде платити юристу-початківцю зарплату вищу, ніж у більш досвідчених працівників. Тому Сергій Савинський радив новачкам, перш ніж озвучувати бажану зарплату, поцікавитися, скільки отримують його потенційні колеги. Щоб претендувати на високу зарплату, він радить вивчити потенційного роботодавця, аби мати можливість продемонструвати, які питання новачок може вирішувати самостійно та які шляхи залучення нових клієнтів може запропонувати. Що стосується роботи юриста-початківця в державних органах, зокрема в суді, то, йдучи туди, йому потрібно усвідомлювати, що це «гра в довгу» і низький рівень оплати на старті компенсується в разі досягнення кадрових висот. Особливою прикметою зумерів він назвав мобільність: вони не бояться змінювати місце роботи, якщо їх щось не влаштовує.
З ним солідарна і Дарія-Анастасія Лесняк, молодший юрист АО Barristers, яка вважає, що серед зумерів мало юристів, які готові надовго залишатися на одному місці роботи. Тому, коли в компанію приходить високомотивований новачок, компанія зацікавлена в тому, щоб він залишився в її складі якомога довше. Тож вона вважає важливим чинником не стільки можливість самостійно «закривати питання», скільки здатність бути відданим компанії та зростати в ній. Здібний студент — це інвестиція, дохід із якої партнери юридичної фірми отримають згодом. Тому завдання керівника — мотивувати молодого фахівця залишатися в колективі, і водночас визначальним може бути не лише рівень заробітної плати, але й корпоративна атмосфера. Дарія-Анастасія Лесняк наголосила, що, крім власне заробітної плати, для юристів її покоління важливі також право на власну думку і можливість реалізовувати власні ідеї.
Про роль соціальних мереж у житті юриста говорив Арсеній Салалайко, CEO Mitrax. Він наголосив, що всі зумери користуються соціальними мережами, проте не використовують їх як інструмент. Він вважає, що учасники соціальних мереж діляться на дві категорії: ті, хто дивиться, і ті, хто показує. Завданням є стати тим, хто показує, — генерувати контент, показувати свою експертизу. Принагідно він розповів про власний досвід професійного зростання та підкреслив, що отримувати заробітну плату вищу, ніж середня на ринку, можна лише в тому випадку, якщо ти приводиш нових клієнтів. Арсеній Салалайко зазначив, що молодих юристів потрібно навчати, і з цією метою його компанія запускає освітній проєкт, де буде довчати адвокатів після вишу. Ринок перенасичений, і для того щоб претендувати на роботу в провідній фірмі, потрібно не лише володіти базовими знаннями, але й мати практичний досвід. Саме з метою власного просування як фахівця-юриста потрібно використовувати соціальні мережі, вважає спікер.
А от Мирослав Гнидка, директор юридичного департаменту ГК Merx, навпаки, вважає, що соціальні мережі — це зло, адже завдяки їм у нашому суспільстві спотворилися цінності. Крім того, легкість доступу до інформації привчає до її некритичного сприйняття. Мирослав Гнидка переконаний, що для становлення спеціаліста потрібен час і випускник апріорі не може бути фахівцем без кількох років практики. Неможливо стати професіоналом, не навчаючись на власних помилках, і, на відміну від юридичних фірм, у реальному секторі до помилок ставляться більш лояльно. Для того щоб стати справжнім фахівцем, потрібно хоча б рік попрацювати на державній службі або в державні компанії. Там ви отримаєте досвід, як не треба працювати.
Богдан Прачун, голова Київського осередку Ліги студентів Асоціації правників України, зазначив: для молодого юриста важливо усвідомлювати, що фірма і ментори вкладають у нього сили та час, тому не варто від початку вимагати захмарні зарплати, проте і безплатно сьогодні вже ніхто працювати не буде. Ба більше, ті зі студентів, хто впродовж навчання здобував і практичний досвід, не погодяться отримувати таку саму зарплату, як і їх однолітки без досвіду. Говорячи про важливість рейтингів у виборі потенційного місця роботи, він підкреслив, що позиція юрфірми в рейтингу часто є вирішальним елементом. Крім того, молодь цінує свободу, тому віддає перевагу тим місцям роботи, де є вільний графік та можливість працювати з дому. У випадку, якщо студент бачить у юрфірмі і фінансову, і кадрову перспективу, він віддасть їй перевагу над фірмою, яка пропонує лише «тут і зараз». Богдан Прачун закликав студентів вчитися продавати себе через соціальні мережі та дотримуватися правил інформаційної гігієни, адже ейчари юридичних компаній ретельно вивчають акаунти претендентів у соціальних мережах.
Описуючи власне бачення юриспруденції через десять років, Микола Олексін, молодший юрист GOLAW, наголосив, що вже нині багато процесів переходять в онлайн, і до цього потрібно пристосовуватися. Навіть судові засідання відбуваються в онлайн-режимі, і для адвокатів це значно зручніше. Говорячи про важливість оплати праці в контексті мотивації, пан Олексін наголосив, що якщо людина погано виконує роботу за зарплату в чотири тисячі гривень на місяць, то вона буде її погано виконувати і за зарплату в двадцять тисяч гривень. У юриспруденції кожен працює насамперед на себе, на розвиток себе та власного бренду, хоча вигоду від цього має і роботодавець. Ця ситуація не зміниться і в майбутньому, хіба що юристи почнуть виставляти рахунки в криптовалюті.
