28 квітня 2020 року відбувся Legal High School Discussions Hub, у рамках якого експерти обговорювали нові виклики банківського сектору, а також нові зміни у законодавчих і регуляторних вимогах, у відносинах з боржниками. Зокрема, учасники звернули увагу на питання, чи достатньо вжитих заходів щодо законодавчих та регуляторних вимог до банків, що конкретно змінилося у відносинах з боржниками, як банку убезпечити себе від недобросовісних боржників під час карантину, які є варіанти реструктуризації заборгованості, які умови видачі кредитів для підтримки бізнесу, як змінилися відносини банків з їх зовнішніми юридичними радниками за час карантину тощо.
Модератором зустрічі виступив Олег Маліневський, партнер ЮК EQUITY. Він підкреслив, що наразі важливо визначити, наскільки законодавчі зміни адекватні тим викликам, які вже є і які кроки необхідно зробити, щоб не допустити кризи в банківській системі. Так, можна сказати, що специфічний виклик для українських реалій — це розширення меж банківського сектору: тепер і на адвокатів частково покладено функції фінансового моніторингу.
Андрій Пожидаєв, партнер Asters, зазначив, що за допомогою багатьох нових законодавчих актів намагаються регулювати наслідки нових економічних криз, при цьому деякі з прийнятих законодавчих ініціатив залишають певний «рум» для обговорень. Одне із найактуальніших для банків зараз питань — заборона на підвищення процентних ставок, однак не до кінця зрозуміло, як з нею працювати. Так само залишає питання і законодавча заборона щодо споживчих кредитів і застосування до них санкцій та пені, оскільки збільшується кількість позичальників, які зазнають фінансових труднощів і не виконують свої зобов’язання. На думку спікера, він категорично не погоджується з тотальною забороною на ініціювання банкрутства: будь-яка ситуація має бути піддана аналізу.
У свою чергу, Василь Гей, виконавчий директор департаменту правового забезпечення та стягнення боргів АТ «Сбербанк», вважає, що наразі всі виступають заручниками нинішньої ситуації з карантином: фізичні особи точно відчули на собі наслідки карантину, так само як і юридичні особи. Великі банки позитивно реагують на пропозицію Національного банку України на відстрочку і надання кредитних «канікул». Василь Гей вважає, що в умовах карантину банки більше на стороні позичальників, аніж це було, наприклад, у 2008-му або 2014 році. На думку спікера, законодавчі зміни не зовсім системні та логічні.
Юлія Карпець, радник голови правління з юридичних питань ПАТ «Ідея банк», відзначила, що банки сьогодні є таким же бізнесом, як і інші, де люди втрачають роботу. Природно, що на цьому етапі банки зменшили обсяги кредитування. Пані Карпець підкреслила, що дуже мало банків зараз проводять агресивну політику, вони змінили ризикову модель при верифікації клієнта, з обережністю ставляться до певних клієнтів. У тому числі, змінено канали продажу банківських кредитів та інших банківських послуг.
Євген Степанюк, експерт ради Національного банку України, вважає, що на сьогодні банки вже пристосувалися до роботи в рамках обмежень, налаштували дистанційні канали обслуговування клієнтів і роботу з позичальниками. «Я можу тільки привітати те, що банки йдуть назустріч позичальникам», — наголосів спікер.
Арсен Мілютін, директор департаменту реструктуризації заборгованості і стягнення АТ «Ощадбанк», заявив, що в значній кількості своїх кейсів їхній банк надав своїм клієнтам кредитні канікули. У цілому, як запевняє спікер, вони реагують і розглядають покейсово, кому варто надавати кредитні канікули.
Олександр Ярецький, начальник юридичного управління АТ «Банк Кредит Дніпро», навпаки зазначив, що підтримка бізнесу в кризовій ситуації — це точно, на жаль, не до банків. Оскільки, за його словами, банки абсолютно чітко дотримуються приказки: «Банкіри — це ті люди, які дадуть вам грошей, якщо ви доведете, що ви їх не потребуєте». Виходити з кризи — це завдання, з яким держава поки що мало справляється. Пільги, надані щодо податків, мають здебільшого «косметичний» характер, до того ж серйозно погіршують становище місцевих бюджетів. Безумовно, постраждає роздрібне кредитування, питання ж кредитування малого і середнього бізнесу залежатиме від того, наскільки швидко вийде країна з карантину і відновиться економіка.
Олександр Онуфрієнко, партнер Asters, вважає, що ситуація, в якій зараз ми опинилися, тільки загострила питання, які не вирішувалися роками. Необхідно відзначити, що судова система в цих умовах не зовсім працює, а різні гілки судової влади зовсім по-різному до цього пристосовуються. Зараз ми починаємо жити в новій парадигмі, пов’язаній з фінансовим моніторингом: ми всі переходимо на нові принципи політики ризиків, як у самих банках, так і серед адвокатів, підкреслив спікер.
Олександр Виговський, партнер ЮК Quantum Attorneys, зазначив, що в умовах карантину банківська система зазнає одного з найзначніших викликів останніх років — банки практично на ходу змушені вибудовувати свою діяльність, щоб не втратити клієнтів. Багато сфер зараз переходять в онлайн, і банківська сфера не є винятком, констатує пан Виговський: функціонал онлайн-банкінгу постійно розширюється. Як показує практика, банки, спрямовані на впровадження високих технологій, мають можливість масштабувати свої сервіси, резюмував спікер.
Семен Ханін, керуючий партнер ЮФ «АМБЕР», констатував, що в багатьох питаннях держава може чекати, а банки не можуть. Більше того, сам по собі банківський закон нічого спільного із законом не має — це можливість зафіксувати на папері право певної державної установи бути неосудною, приймати рішення, які в суді не можна скасувати. На сьогодні банківський закон — лише інструмент жорсткої політики для подальшого перекредитування, впевнений пан Ханін.
Володимир Стельмах, голова Національного банку України в 2004–2010 роках, нагадав присутнім про дискреційний статус Національного банку України, його функції і зазначив, що основне завдання Національного банку України — утримувати стабільність у країні.
Усі учасники заходу відзначили гостру актуальність такої тематики і висловили бажання з часом обговорити її ще на одній професійному майданчику.
