Кожна акціонерна угода — унікальна, тож її написання залежить не тільки від юристів — Микола Очкольда, викладач Legal High School

«Що таке акціонерна угода та її роль в угодах M&A» — такою була тема виступу на Legal High School партнера АО «ЛЕГІТИМУС» Миколи Очкольди. Під час лекції йшлося про те, які умови потрібно включати в акціонерні угоди. Подібні угоди в системі континентального права також є, хоча й у системі common law вони прописані досконаліше. Зазначалося, що акціонерні угоди є і в українській практиці, проте визнати їх силу в суді вельми проблематично.

Таку угоду може бути укладено як на етапі створення компанії, так і згодом. Якщо ви хочете домовитися, то це потрібно робити на самому початку, а не після внесення інвестицій, радить пан Очкольда.

Зокрема, подібна угода дає змогу врегулювати відносини між власниками щодо управління компанією, ведення бізнесу та виходу з бізнесу. В акціонерній угоді може бути прописано механізм формування органу управління.

Акціонерна угода укладається між акціонерами? У класиці — так, відзначив викладач Школи корпоративного права та M&A під час лекції.

В українських умовах, як правило, є офшорний холдинг з номінальним власником. Саме такий майданчик опосередковує угоду між сторонами.

Микола Очкольда виділив такі аспекти співвідношення акціонерної угоди та установчих документів:

  1. акціонерна угода доповнює, але не замінює меморандум, статут компанії або інші внутрішні положення;
  2. акціонерна угода є приватним документом, який не підлягає реєстрації в державних органах, і конфіденційним. Рекомендується положення угоди, які можуть бути публічними, імплементувати в установчі документи;
  3. в акціонерній угоді сторони можуть домовитися з питань, які з тих чи інших причин не можуть бути відображені в статуті або меморандумі компанії, встановити специфічні процедури або механізми, які не передбачені нормами законодавства про компанії (Companies law).

Угодою можуть бути врегульовані такі питання:

  1. порядок формування органів управління, призначення та їх зміни;
  2. розподіл повноважень між органами управління (акціонери, виконавчий орган);
  3. контроль за діяльність виконавчого органу (наглядова рада, комітети);
  4. порядок функціонування органів управління (скликання, проведення, оформлення рішень);
  5. порядок прийняття рішень органами управління, кворум та кваліфікована більшість.

Акціонер, який не має представництва в органах управління, має обмежені повноваження, але, серед іншого, він має право отримувати інформацію про угоди.

За словами Миколи Очкольди, одним із способів мінімізації ризиків зловживань є підписання рішення органів управління не одним із членів, а трьома. Це підсилює контроль, хоча і вимагає більше зусиль та часу.

Окремо йшлося про явище взаємного блокування акцій (deadlock). Якщо ви перебуваєте в конфлікті, то ви не зможете прописати механізм його вирішення, заявив пан Очкольда і порадив належним чином відображати такі положення попередньо. Одним з елементів подолання конфлікту може бути комунікація через незалежного посередника.

Інші питання, які можуть бути прописані в акціонерній угоді: обмеження конкуренції, порядок розподілу прибутку та умови успадкування активів.

Акціонерна угода — справа не стільки юристів, скільки партнерів. Ви повинні змусити їх звернути увагу на важливі питання, резюмував доповідач.

Тут недостатньо скласти документ і віддати його на підпис. Кожна подібна угода є унікальною: є підходи і поради, але немає єдиного механізму складання документа.

Не можна скачати «драфт» і вставити потрібні імена, наголосив пан Очкольда.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик