Негласні слідчі (розшукові) дії — непростий набір інструментів досудового розслідування, який, як показує світова практика, застосовується тільки у виняткових випадках. Однак у режимі змагального процесу сторона обвинувачення намагається отримати додатковий козир, борючись зі стороною захисту, співробітники правоохоронних органів прагнуть підтягнути будь-який випадок під «винятковий», щоб мати можливість застосувати НСРД. Як виявити і протистояти неправомірним НСРД, розповів Олександр Шадрін, адвокат, партнер АО Barristers, під час лекції «Поняття НСРД. Порядок надання дозволу на проведення. Способи захисту «наперед» у рамках блоку «Обшук та інші слідчі дії» Школи кримінальної практики Legal High School.
Оскільки викладене в профільному законі і Кримінальному процесуальному кодексі України визначення НСРД не дає однозначно чіткого розуміння, що це таке, в яких випадках застосовується і наскільки законно, то немає й однозначної відповіді на запитання, як таким діям протистояти. При цьому КПК і Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» встановлюють процесуальні можливості сторони обвинувачення, але не захисту.
Проблема в тому, що закон презюмує законне використання НСРД, однак нерідкими є випадки зловживання такою можливістю, приклади яких і навів лектор, стикаючись з подібними ситуаціями в особистій практиці.
Олександр Шадрін коротко розповів про різні види НСРД, зазначивши типові порушення при їх застосуванні, і зупинився на питаннях доступу до даних мобільних телефонів.
На жаль, «прослушка» вже стала звичним явищем, незважаючи на те, що суди нерідко відмовляють у наданні дозволу на її використання. Ще складніше йдуть справи, якщо телефон затриманого потрапляє до рук правоохоронців. З одного боку, якщо людина знає, що до її даних є доступ, мова про негласне не йде. З іншого — якщо особа не давала дозволу на доступ, то його повинен санкціонувати суд, а для цього треба подати клопотання, як і для НСРД. «Тренд — отримання тимчасового доступу до даних на телефоні», — зазначив пан Шадрін.
На такий випадок лектор дав кілька порад. Як тільки слідчий або інший представник сторони обвинувачення отримав фізичний доступ до телефону, необхідно заявити свою однозначну незгоду на доступ до даних, що зберігаються на телефоні. Оскільки всі слідчі дії — затримання, обшуки — можуть проводитися з відеофіксацією, усна заява має бути зроблена голосно і чітко. Таку ж незгоду треба вказати і в протоколі.
Крім того, доцільно встановити на телефоні цифровий (або буквено-цифровий) пароль (і чим складнішим він буде, тим ліпше). Такі засоби блокування, що дозволяють зберегти дані у разі втрати або крадіжки пристрою, як ідентифікація за зображенням обличчя або відбитком пальців, дуже легко знімається, якщо фізично людина знаходиться під контролем правоохоронців. Причому піднести телефон до обличчя ще легше, ніж «примусово» зняти відбиток пальця, але й друге не складе труднощів.
Найскладніше працювати стороні захисту з НСРД, проведеними в рамках контррозвідувальної діяльності. Такі клопотання і ухвали на проведення НСРД мають гриф «Цілком таємно», і все, що може перевірити за ними адвокат, — це мав місце факт надання дозволу ухвалою суду на проведення дії чи ні.
